Монографія – рідкісний гість в українській науці про видавничу діяльність...

Книго-виставка

Монографія – рідкісний гість в українській науці про видавничу діяльність...

А. Судин | 14.02.14 12:44:16

Теремко В. Видавництво XXI. Виклики і стратегії: монографія. – К.: Академія, 2012. – 328 с.
У статистичному збірнику «Друк України», який видає «Книжкова палата», серед переліку видань у розділі «за цільовим призначенням» у 2012 р раптом заявився у підсумковій табличці новий несподіваний (хоча, може і бажаний) рядок «Видання для видавців і книгорозповсюджувачів», а у ньому одна-єдина книжка тиражем 100 прим. За таких умов не гріх було б її і назвати, бо якщо це вже така рідкість, а рядок був заведений, то варто було б знати, що це за видання.
Скоріше за все там не малося на увазі виданні монографії В. Теремка, про яку мова,
бо, по-перше, наклад її, як зазначено у вихідних даних, 500 прим., а до того ж вона вийшла у 2012 році якраз до Форуму видавців (у вересні), тож навряд чи увійшла до звіту за 2012 рік, а у 2013-му Книжкова палата ліквідувала той рядок... Однак і тут можна сказати те саме: ця книжка – рідкість на сучасному українському книжковому ринку (настільки мало видається у нас для професіоналів видавничої, книготорговельної справи, та ще й українською). Тим паче у національній науці – така ж рідкість теоретичні і практичні узагальнення знань про сучасну видавничу справу (не тільки українську, але й про українську на основі світових тенденцій), і спроби створення базису для професійного аналізу цього ринку, прогнозування перспектив його розвитку.
Власне, це видання – своєрідний підсумок багаторічної практичної і дослідницької діяльності Василя Теремка, директора видавництва «Академія», завідувача кафедри видавничої справи і редагування інституту журналістики Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Ще іншими словами – професіоналам: для спілкування і полеміки, впровадження і розвитку думки; молодим науковцям: для подальших досліджень.
Правду кажучи, дуже складно нині визначитися (а може так було і завжди?), наскільки наука у галузі видавничої справи чи редагування здатна бути відчутно (так як це часто буває з прикладними технічними чи науковими дослідженнями) бути «впровадженою». І навряд чи варто очікувати тут від досліджень чогось такого, що відповідає традиційним уявленням про впровадження зі «значним економічним ефектом». Можливо, навіть наперед задано цією наукою досліджувати не стільки економічні ефекти, скільки результати, важливі для соціуму, країни, цивілізації.
Однак, без сумніву, «гарне» наукове узагальнення здатне тягнути за собою свого роду кометний шлейф інтелектуального самовдосконалення тих, хто ставиться до видавничої справи переважаюче як до філософії життя, а не як до бізнесу. У такому разі думка завжди здатна породжувати думку, а відтак удосконалювати, або перебудовувати бізнес, налаштовувати на ту творчу хвилю, яка здатна якраз і поліпшувати бізнес, і давати таки врешті економічний ефект. Зрештою, навіть футуристичні роздуми, присутні в книжці і збудовані на аналізі сучасного стану видавничої справи можуть дати поштовх і до практично виважених ідей, націлених на майбутнє. Особливо при тому, що один із підсумкових розділів книжки автор назвав «Невизначеність викликів як поле можливостей».
Хоча... при тому, що видавців у нас зареєстровано за останніми відомостями Держкомтелерадіо понад 5,5 тис., і до того ж підростають нові покоління видавців, що зараз навчаються у чималій кількості навчальних закладів, які готують для цієї галузі фахівців, досить несміливий тираж у 500 прим. каже про те, що нема у видавництва (яке очолює сам автор), а відтак і у автора романтичних сподівань на те, що в підприємницьких заробітчанських клопотах видавці захочуть читати наукові узагальнення...

А шкода....


Із анотації:

Сучасна видавнича система і книжна культура постали перед викликами, породженими переходом людства від індустріальної цивілізації до інформаційної. В Україні до них додалися труднощі соціально-політичних трансформацій, задавнені соціокультурні проблеми, несприятливі зовнішні фактори. Унаслідок цього вітчизняна видавнича галузь балансує на межі критичних випробувань. Без оволодіння стратегічними підходами і практиками їй важко буде зберегти присутність у культурному світі і в центрі національного культурного життя. Ці галузеві необхідності зумовили дослідження сучасного стану, системотвірних основ, моделей і сценарних варіантів стратегічно вибудуваної діяльності видавництв. У їх основі — проникнення у пласти видавничої і суміжних з нею наук, спостереження за багатоманітністю практики, методологічно організовані мисленнєві старання.
Спостереження і міркування, викладені в цій праці, прислужаться дослідникам і фахівцям видавничої сфери, а також усім, хто цікавиться проблематикою, зосередженою на книзі, читанні, наративно-рецептивних практиках і видавничих стратегіях.

Із обкладинкового заклику:


У теперішньому світі не гарантовано стабільності жодним видавничим системам, навіть одночасно зорієнтованим і на друк, і на цифру. Це актуалізує необхідність формування конвергентної інтелектуальної платформи діяльності, спрямованої на пошук синергетичних ефектів. Ситуація потребує сфокусованості на реальних і прогнозованих проблемах, кваліфікованої експертної думки, компетентних дослідницьких програм, генерування випереджальних ідей, моделювання стратегічно амбітних проектів і здійснення стратегічно сильної діяльності. В індустріальному часі успішному видавцю достатньо було фахової вправності відповідно до чітко окреслених предметних і локальних (галузевих) завдань. Для виживання в сучасному нестійкому глобалізованому інформаційному середовищі необхідно навчитися працювати на метарівні — у просторі різноглибинних, різноспрямованих і різномасштабних викликів. Роль глобальних контекстів набуватиме дедалі більшої значущості навіть у плануванні специфічного та впровадженні унікального.

ЗМІСТ

ВИДАВНИЦТВО І КНИГА в контексті трансформаційних викликів і практик 3

1. ОСОБЛИВОСТІ ВИДАВНИЧИХ СТРАТЕГІЙ У ПЕРІОД СУСПІЛЬНИХ ТРАНСФОРМАЦІЙ 7
1.1. Стратегія як засіб розширення можливостей видавництва 8
1.2. Когнітивні джерела видавничих стратегій 27
1.3. Контекстуальна зумовленість стратегічних викликів 47
1.4. Трансформація української видавни як стратегічний перехід 63

2. КНИГА, ТЕКСТ, АВТОР У СТРАТЕГІЧНІЙ СИСТЕМІ ВИДАВНИЦТВА 89
2.1. Книга як стратегічний феномен видавничої діяльності 90
2.2. Контент книжкового видання і стратегії управління ним 104
2.3. Автор у стратегічній системі видавництва 117
2.4. Стратегічні виклики друкованій книзі з утвердженням інформаційної цивілізації 133

3. ЧИТАННЯ ЯК СФЕРА САМОЗДІЙСНЕННЯ ВИДАВНИЧИХ СТРАТЕГІЙ 157
3.1. Історична зумовленість читацьких практик і видавничих стратегій 158
3.2. Вплив психологічних закономірностей читання на видавничі стратегії 175
3.3. Книга як єдність наративних, видавничих і читацьких стратегій 190
3.4. Видавничі стратегії в контексті читацьких практик і досвідів 205
3.5. Стратегічні взаємозв'язки видавничих стратегій і тенденцій у сфері читання 217

4. ІЄРАРХІЧНІСТЬ І ФУНКЦІОНАЛЬНІ ВИЯВИ ВИДАВНИЧИХ СТРАТЕГІЙ 229
4.1. Структурно-системні характеристики стратегічного комплексу видавництва 230
Ієрархічна архітектоніка видавничих стратегій 232
Видавничі стратегії як конкурентний фактор 244
Операційно-інструментальні стратегії видавництва 253
4.2. Нішевість як стратегічний маневр: регіональний аспект 258
4.3. Стратегічні випробування видавництв у кризових умовах 268
4.4. Стратегічні виклики сучасній видавничій справі України 280

НЕВИЗНАЧЕНІСТЬ ВИКЛИКІВ як поле можливостей 298
ЛІТЕРАТУРА 300
Відповісти на статтю