Сергій Дзюба побував на прем’єрі своєї вистави в Чехії

Статті, блоги

Сергій Дзюба побував на прем’єрі своєї вистави в Чехії

Сергій Дзюба | 19.12.18

У чудовому настрої повернувся з Чехії відомий український письменник і журналіст Сергій Дзюба. Адже у театрі музики та поезії «Агадір», в місті Брно, на високому професійному рівні поставили спектакль за його творами у перекладі чеською мовою «Закохайся в мене у суботу». На початку цього року побачила світ чеською та українською мовами ошатна збірка віршів Тетяни і Сергія Дзюби «Дощ із твоїми очима». Поезії українців прекрасно переклали чеською відомий поет Мілан Грабал та доктор мистецтвознавства, україніст, викладач університету в Брно Петр Каліна. А незабаром цими віршами зацікавилися засновник театру «Агадір», драматург Мілена Фуціманова і директор театру, композитор Ондржей Фуціман. Отож Сергій Дзюба на прем’єрі своєї вистави в Чехії побував. А виставу за творами Тетяни Дзюби «Крила Сімаргла» в Брно покажуть у лютому 2019-го. Справді цікавий і важливий проект наразі фінансує Міністерство культури Чехії.
Пропонуємо вашій увазі розповідь Сергія Дзюби про незабутні цьогорічні мандри до Праги та Брно.
Ювілейний номер альманаху «Степ»

Статті, блоги

Ювілейний номер альманаху «Степ»

Оксана Грановська, м. Кропивницький | 09.12.18

Становлення письменника – довгий шлях. Людина не народжується творцем – вона тільки успадковує здатність до творчості. А чи розвинеться талант, залежить від багатьох обставин: середовища, сім'ї, рівня освіти, критичного ставлення до себе й бажання вчитися. Та це ще не гарантує появи творів. Хоч рукописи й не горять (за Булгаковим), але їм загрожує набагато страшніша доля – неможливість показати їх, забуття, зникнення...
НАЦІОНАЛЬНІ АРХЕТИПИ У ТВОРАХ Н. ДЕВ’ЯТКО (ЗА КНИГОЮ

Статті, блоги

НАЦІОНАЛЬНІ АРХЕТИПИ У ТВОРАХ Н. ДЕВ’ЯТКО (ЗА КНИГОЮ "ЗЛАТО СОНЦЯ, СИНЬ ВОДИ")

Палій В.М., учитель української мови і літератури вищої категорії, учитель-методист Кз "Ганнівський НВК "СЗШ-ДНЗ" Верхньодніпровської районної ради" Дніпропетровської області | 22.11.18

Українська мова й література в усі часи для нашої нації – надійний оберіг, що, долаючи постійні заборони й переслідування, "явили світові образ одного з найбільших слов’янських народів і цим самим зберегли його неповторну ідентичність" [48, с. 7]. Провідні майстри слова – І. Котляревський, Т. Шевченко, І. Франко, Леся Українка, М. Коцюбинський та багато інших були полум’яними трибунами й художнім словом вказували народові шлях до правди, щастя й волі, вели його за собою, були для нації провідною зорею в часи безправ’я та нещадних нападів ворогів. Кобзар України образним висловом "Я на сторожі коло їх поставлю слово" акцентував високу патріотичну місію рідної літератури в збереженні менталітету українців [49, с. 552].
ОБРАЗ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (ТА ЙОГО РЕІНКАРНАЦІЯ) В ТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА БЛЕХМАНА

Статті, блоги

ОБРАЗ ЛЕСІ УКРАЇНКИ (ТА ЙОГО РЕІНКАРНАЦІЯ) В ТВОРЧОСТІ МИХАЙЛА БЛЕХМАНА

Василь Слапчук | 22.11.18

У своїй творчості Михайло Блехман постійно перебуває в діалозі зі світовою літературою, він любить інтригувати читача різного роду алюзіями, що відсилають до творів чи персонажів, чи навіть авторів цих творів, яких письменник любить і котрі слугують йому джерелом натхнення нарівні з сюжетами, які черпає з реального життя. Мені вже доводилося про це писати у відгуку на його книгу оповідань «Час збирати метафори», тому не буду повторюватися.
Марія Дружко: Для мене найвище задоволення – зробити щось таке, чого від мене ніхто не очікує

Статті, блоги

Марія Дружко: Для мене найвище задоволення – зробити щось таке, чого від мене ніхто не очікує

Розмовляла Еліна Заржицька | 14.11.18

Зараз вислів «люди з особливими потребами» вживається хіба не на кожному кроці. Для таких людей робиться дуже багато: створюються відповідні умови, надається пріоритет в усіх сферах... Не подумайте поганого, я не проти! Я – тільки «за».
Та ж іноді мені здається, що таке ставлення створює певні незручності для тих самих «людей з особливими потребами». Можливо, вони вважають себе звичайними? Нічим не згіршими за нас, «нормальних»? Або й кращими? От, наприклад, візьмемо громадську діяльність письменниці й журналістки Оксани Радушинської. Та такого активного волонтера лише пошукати! Пані Оксана встигає і посилки збирати, і з концертами наших вояків відвідувати, і писати цікаві повісті й романи...
Нехай і в іншому ключі, але теж стосується і камʼянчанки Марії Дружко, члена НСПУ, координатора артпроекту «VivArt», директора літагенції та видавничого дому «DRUMIYAV».
Володимир Кільченський: Мені ще з дитинства слався шлях в небо – стати авіатором

Статті, блоги

Володимир Кільченський: Мені ще з дитинства слався шлях в небо – стати авіатором

Розмовляла Еліна Заржицька | 07.11.18

Ще в дитинстві ми знаходимо для себе ідеал, на який орієнтуємось, чию поведінку копіюємо... Зараз дівчата намагаються бути схожими на актрис, співачок, хлопці – на героїв бойовиків.
У свій час мене теж не оминуло це захоплення. Але моїм ідеалом після прочитання трилогії Старицького став гетьман Війська Запорізького Богдан-Зіновій Хмельницький. Потім цілеспрямовано вишукувала книги про улюбленого героя.
Зараз часи інші. Інформацію про будь-яку історичну особу можна знайти в інтернеті або бібліотеці. Є й думка, що не був гетьман героєм, а лише п’яничкою, бабієм та злодієм. Та вірити в це не хочеться. Бо ж як жити без ідеалу?
Тому уявіть собі мою радість, коли познайомилась із цікавою непересічною особистістю – нашим земляком, льотчиком та письменником Володимиром Кільченським. А найбільше здивувало, що пан Володимир є автором трилогії про ті самі вікопомні події 1948-1952 років в Україні, тобто наші, так би мовити, естетичні, етичні смаки й погляди на історію нашої держави співпадають.
Яким чином льотчик перекваліфікувався у письменника? Про це наша з паном Володимиром розмова.
Бердянськ – сьоме диво світу!

Статті, блоги

Бердянськ – сьоме диво світу!

Сергій Дзюба, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, Бердянськ – Чернігів | 17.06.18

У чарівному місті Бердянську, на Азовському морі, з великим успіхом відбувся ХХ ювілейний Всеукраїнський фестиваль журналістів «Азовське літо – 2018», переможцями якого чернігівці: журналістку, письменницю, науковця, доктора наук із соціальних комунікацій, професора, академіка Тетяну Дзюбу нагороджену за найкращий матеріал, а відомого президента Міжнародної літературно-мистецької Академії України, журналіста й письменника Сергія Дзюбу – як найактивнішого учасника фестивалю (20 публікацій в Україні та за кордоном). Пропонуємо вашій увазі враження від мандрів Сергія Дзюби.
«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»?

Статті, блоги

«ХОТЯТ ЛИ РУССКИЕ ВОЙНЫ…»?

Микола ГРИГОРЧУК, Джерело: Літературна Україна | 10.06.18

Коментар до роману Івана Корсака «За серпанком, загадковим серпанком» (К.: «Ярославів Вал», 2018)

«Війна людей їсть і кров’ю запиває».
(Вергілій, слова Енея про Троянську війну)


В останньому романі «За серпанком, загадковим серпанком» Іван Корсак вийшов за межі звичних для нього тем – відтворення життя призабутих особистостей України на тлі історичної епохи, в якій вони діяли. Перед читачем постають 60-ті роки минулого століття, коли у південно-східній Азії, на території В’єтнаму, зіткнулись комуністична і капіталістична ідеології у спробі довести свою перевагу.
Сергій Дзюба: «Хто для мене взірець? Василь Стус і Микола Лукаш»

Статті, блоги

Сергій Дзюба: «Хто для мене взірець? Василь Стус і Микола Лукаш»

Спілкувалася Наталія Прокопчук | 07.05.18

Сергій Вікторович Дзюба – відомий український поет, прозаїк, критик, перекладач та журналіст, президент Міжнародної літературно-мистецької Академії України, котра тепер об’єднує відомих письменників, перекладачів, науковців, журналістів і громадських діячів із 55-ти держав світу.
Душа, сповита болем

Статті, блоги

Душа, сповита болем

Еліна Заржицька, м. Дніпро | 15.04.18

До 85-ї річниці від дня народження Віктор Близнеця

Рік народження українського письменника-прозаїка Віктора Близнеця запам’ятала одразу й назавжди, бо саме цього року народилась і моя мама. Звичайно, теперішні школярі мають свою точку відліку, бо тепер 1933 рік асоціюється із жахливою трагедією української землі – голодомором. Але тоді, у 70-80-ті роки ХХ століття про голодомор ніхто не згадував, отже...
1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 ... 23