Статті, блоги

КНИГОЗНАВСТВО ЯК СИСТЕМНЕ ЗНАННЯ ПРО КНИГУ І КНИЖКОВУ СПРАВУ: РИНКОВІ МОЖЛИВОСТІ

О. Антоник, Українська академія друкарства | 20.08.11

За матеріалами науково-практичної конференції «Книгознавство та книжкова справа у соціокультурному просторі України: досягнення та перспективи»

Наукове знання, виражене у фактах, поняттях, гіпотезах, законах та теоріях, формується поступово і з часом потребує узагальнення та систематизації, послуговуючись при цьому пізнавальним інструментарієм та базовими принципами.
Основна історична закономірність книгознавства полягає в тому, що воно довгий час розвивалось як сума окремих дисциплін; на різних етапах то одна, то інша дисципліна присвоювала собі право бути узагальнюючою інтегративною наукою про книгу, що засвідчувало тенденцію до розширеного трактування об’єктної сфери досліджень.
Роман Гамада: «…завжди перекладаю з думкою про українського читача…»

Статті, блоги

Роман Гамада: «…завжди перекладаю з думкою про українського читача…»

Валентина Січкоріз | 30.07.11

Розмова зі сходознавцем, перекладачем, літературознавцем Романом Гамадою


- Видавництво «Навчальна книга – Богдан» по праву пишається серією книг «Скарби Сходу» — зібрань фольклорних та авторських творів східних народів, яка до того ж постійно поповнюється новими антологіями. Ви є засновником цієї серії, перекладачем і упорядником. Розкажіть, як з’явилася ідея створення серії?

- Кожен письменник, перекладач зазвичай має свої творчі уподобання. Ідея написання книги чи перекладу не можна сказати, що виникає спонтанно, письменник приходить до книги радше інтуїтивно. Письменник відчуває, що саме треба сказати сучасному читачеві (класик – майбутньому). Так само й перекладач.
Н. Дев'ятко: Хто зробив для розвитку суспільства більше – Толкієн чи Хемінгуей?

Статті, блоги

Н. Дев'ятко: Хто зробив для розвитку суспільства більше – Толкієн чи Хемінгуей?

Валентина Січкоріз | 28.07.11

Інтерв’ю з письменницею Наталією Дев'ятко.

Народилася у м. Дніпропетровську. Закінчила Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара (факультет «Систем і засобів масової комунікації»). Лауреат і переможець низки літературних конкурсів. Член НСПУ та НСЖУ. Жанри – психологічна проза, фантастика, фентезі, пригодницькі казки для дітей та юнацтва.

- Нещодавно у видавництві «Навчальна книга – Богдан» з’явилася перша частина Вашої трилогії «Скарби Примарних островів» — «Карта і компас». Як Ви самі окреслюєте жанр цього твору та чи має він вікові обмеження?

- Стосовно жанру "Скарбів..." нині точаться суперечки, і це природно, оскільки ця книга знаходиться на перетині кількох жанрів.
З одного боку, це пригодницька історія в стилі пригодницько-фантастичних романів ХІХ-ХХ століття (Рафаель Сабатіні, Жуль Верн, Рей Бредбері). Завдяки таким книгам молодь і досі вчиться сміливості, дружбі і вірності.
З іншого – це чарівна казка, в якій багато пригод, пов’язаних із чарівництвом або міфічними істотами. Як кажуть, у книзі є властиві для чарівної казки (за Проппом) ініціальні лінії, що сприяє розвитку особистості читача.

Статті, блоги

Культові твори та книжкові інтернет-субкультури

Ольга Мігель | 23.07.11

На сьогодні, коли в Україні налічується, за даними компанії Gemius, 11,4 мільйонів, та за даними компанії InMind – 13,9 мільйонів користувачів мережі Інтернет і число їх постійно зростає, можна сміливо говорити про становлення та розвиток специфічного віртуального соціуму, який є призматичним відображенням соціуму реального і більш того – напряму взаємодіє з віртуальним (а через нього і матеріальним) соціумом інших країн.
Особливість інтернет-спільнот полягає в наявності фендомної структури існування. Базою для фендому може бути будь-який твір мистецтва: кінематограф (конкретний фільм чи серія фільмів, телесеріал, актор, режисер тощо), мультиплікація (аніме-культура або конкретне аніме, мультсеріал, робота певної анімаційної студії чи серія мультфільмів, навіть певний персонаж), комікси та їх можливі екранізації, комп’ютерні ігри, музиканти ти музичні твори, образотворче мистецтво тощо.

Статті, блоги

Ініціальна функція підліткової літератури

Марічка Ніконова | 20.07.11

Частина перша: теоретична.

З давніх-давен пісні, казки, оповіді біля вогнища, а згодом література, театр і кіно виконували кілька важливих для суспільства функцій: пояснювали, описували існуючий світ, наближаючи його до ідеалу (або протиставляючи справедливо влаштованій картині світу антиутопію), розвивали фантазію і розумові здібності людини. Культура, а особливо література слугували збереженню національних світоглядних матриць і поведінкових моделей, виступали каталізатором у масовій свідомості, що завжди призводило до історичних змін.
Ця функція літератури – змінювати світ, прямо впливати на нього – похідна від давнього міфу, за законами якого діє підсвідомість кожної людини і колективне несвідоме взагалі. Міфічні енергії пронизують усе буття людини – це емоції, ідеали, принципи, сама пам’ять та оціночні світоглядні системи.

Статті, блоги > Редагування

Втрата логіки, або... Продукти харчування

А.Судин | 14.06.11

Колись давно, навчаючись на спеціальності, головним завданням якої було навчити мене бути редактором, вивчав у тому числі і таку дисципліну, як логіка. Зрештою, нині майбутні редактори її теж вчать (якщо вчаться добре).
Щоправда, не знаю, як нинішні молоді випускники-редактори, а я від того часу звик, що взаємозв’язки між словами у тексті мусять мати бодай якусь логічну пов’язаність. Це задля того, щоб зберігати між людьми взаєморозуміння. От образність (може бути і всупереч логіці) – це для збагачення значення, підкреслення об’ємності слів у їх взаємозв’язках, а логіка – щоб не плутатися у тій образності.
Без сумніву, ніхто з нас (можна сподіватися) не проти новизни у словотворенні, у живості і розвитку мови, але...

Статті, блоги > Редагування

Культура мови української преси

А. Лозинський, студент УАД | 24.05.11

(на прикладі газети «Високий Замок»)

Ми живемо в час повільної та прихованої русифікації, яка огорнула чи не всі сфери нашого суспільного життя. Якщо прислухатися до україномовних людей на вулицях (як молодшого, так і старшого поколінь), то можна почути багато росіянізмів, також кальок, цитат, приказок мовою нашого північно-східного сусіда.
А. Антоненко:

Статті, блоги > Видавнича справа

А. Антоненко: "Україні нічого не бракує стати нормальною видавничою державою"

Книгобачення | 02.05.11

Розмова із Анеттою Антоненко, директором видавництва "Кальварія", керівником та ініціатором проекту «Європейська література в українському контексті & Українська література в європейському контексті»

- Спочатку питання до Вас, як до керівника проекту громадського об’єднання задля інтеграції українського літературного і видавничого процесів у європейський, якщо можна це так назвати. Минулого року в листопаді з’явилося перше повідомлення про те, що засновано нове неформальне громадське об’єднання українських видавців, яке ставить собі завданням, як тоді писалося: «повернутись до того природного становища культурних взаємин і обмінів, які були у 18 ст., коли Україна була невід'ємною складовою Європейського цивілізаційного процесу». Скажіть, що спонукало до такого кроку?

Крок цей був абсолютно свідомим і виваженим. За багато років (11) я прийшла до стійкої думки, що один (причому будь-який наш) видавець для Європи завжди буде залишатися малою одиницею у величезному океані видавничого світу. Так, він буде плавати, досягати якихось берегів, але реально він згубиться. Усі ми добре знаємо про видавців Британії, Німеччини, навіть сусідньої Польщі, а хто знає про нас?! Україна лишається, за дуже влучним висловом професора з університету м. Бергена (Норвегія) Мартіна Паульсена (Martin Paulsen), invisible – непомітною. Ми, і тільки ми самі, маємо зробити її ПОМІТНОЮ, за нас цю справу ніхто не зробить.

Статті, блоги > Редагування

Ненаукові мітки на умовних берегах української розмовної

Оксана Думанська | 06.04.11

Писемна мова формує норми мови літературної, тобто еталонної, зразкової, навіть мови-ідеалу. Але живе, розвивається, наповнюється новими словами й поняттями і сучасна мова усного спілкування у народі, яку активно вивчають соціолінгвісти, яка удостоїлася честі бути занесеною у словники, якої не цураються нинішні письменники, що їх традиційно ставлять чатовими й оборонцями рідного слова.
-- А в чім пришпил? – спитає просунутий новочасний інтелектуал, в чийому наплечнику можна натрапити на «Ворошиловград» Жадана і на американських поетів найновішої генерації.

Статті, блоги > Видавнича справа

ЛІТЕРАТУРНО-ХУДОЖНІ ЧАСОПИСИ В СУЧАСНОМУ ЛІТЕРАТУРНОМУ ДИСКУРСІ

Левицька О., Українська академія друарства | 03.04.11

Літературно-художня періодика є невід’ємною частиною літературного дискурсу, особливо важливою вона є для сучасного літературного процесу, адже формує не лише саме явище сучасної літератури, а також критичний дискурс про неї. Літературні часописи репрезентують головні складові літературного процесу та віддзеркалюють загальні тенденції розвитку сучасної літератури; їм належить важлива комунікативна роль між явищами літературного життя та їхньою рецепцією.
1 ... 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20