Юліан Китастий: в пожиттєвому діалозі з бандурою

Новини

Юліан Китастий: в пожиттєвому діалозі з бандурою

ГО "Форум видавців" | 14.08.13 20:19:12

Юліан Китастий (Julian Kytasty), відомий американський бандурист, кобзар, співак і композитор, буде задіяний у виставі театрального проекту «Yara Arts Group» «Капітан Джон Сміт», яка буде поставлена 20. Форум видавців у Львові.
«Моя музика органічно вписується у цей проект. Мій інструмент, бандура, прекрасно акомпанує епічним пісням – думам, у багатьох з яких відтворюється досвід Сміта… Я намагаюсь знайти для свого інструмента новий голос», – коментує Юліан.
Музикант має українське походження: під час війни його батьки були вимушені переселитись до Південної Німеччини, а згодом емігрували до Канади.
Китастий народився у Детройті, отримав освіту у консерваторії Конкордського університету. А от грі на бандурі його навчив батько, який у свій час був заступником диригента Української капели бандуристів ім. Тараса Шевченка. В одному з інтерв’ю пан Юліан згадує:
«Я виріс з бандурою. Спочатку, чесно кажучи, противився, але потім зрозумів, що мене не дуже цікавить перспектива розчинитися в американському побутовому світі, тож схопився за бандуру як за щось таке, довкола чого міг збудувати своє «я», міг сказати щось своє в Америці».
Наразі Юліан Китастий живе у Нью-Йорку. Тут він у різні часи керував гуртами «Гомін степів», «New York Bandura Ensemble» та авангардним ансамблем «Experimental Bandura Trio». Останній проект бандуриста – «Bandura Downtown», в межах якого він вже декілька років поспіль влаштовує концерти і творчі зустрічі. Гастролює країнами Європи і Америки.
Бандурист трепетно ставиться до свого інструмента, вважає, що кожна бандура має свій характер:
«Я можу заграти ту саму ноту, той самий звук на бандурі старосвітській, і вона промовить по-своєму, на фабричній бандурі отримаю геть інший результат… Бандури – це мої друзі. Кожна – зі своїм обличчям. Щоб добре заграти на інструменті, треба з ним трішки поговорити. Якщо я десь позичаю інструмент, мушу трохи десь посидіти, трохи з ним порозмовляти».
Юліан активно співпрацює з американськими і українськими експериментальними театрами, зокрема, з проектом «Yаra Arts Group».
Часто буває в Україні, проте вертатись назавжди на історичну батьківщину не планує:
«Мене часто питають, де я волію бути. Я ніколи не почуваюся більше українцем, ніж коли я десь у Нью-Йорку. І ніколи не почуваюся більше американцем, аніж коли я в Україні. Я і там, і там – на пограниччі. На мості також цікаво».
Цікавиться українською літературою. Настільні книги – Шевченко і Леся Українка. З сучасників вподобав Жадана:
«Читаю багато з того, що з’являється, найновіших авторів. Дуже подобається Сергій Жадан, я дуже шаную його твори… Мене питають, звідки я так добре знаю українську – а це просто тому, що я дуже багато читаю. Тарас, Леся та інші – мені як приятелі. Я з ними час від часу говорю, коли нема з ким іншим.

За матеріалами газети "День" та інформаційного порталу "Наш вибір"
Відповісти на статтю