Запрошує львівська книгарня

Новини

Запрошує львівська книгарня "Є"

Книгарня "Є" | 10.03.13 21:58:31

11-17 березня книгарня “Є”у Львові запрошує на такі заходи:
11 березня (понеділок), о 18.00:
зустріч із сучасним італійським письменником Джованні Кателлі та презентацію українського перекладу його книжки «Географії» (спільно з “Видавництвом Жупанського”).
Чим живе літературна Італія? На що може розраховувати читач, обираючи книжку італійського автора? Чи існує зв'язок між українською та італійською сучасною літературою? Джованні Кателлі та Мар’яна Прокопович спробують розставити всі крапки над першою літерою назви цієї країни.
«Географії» Джованні Кателлі — це збірка оповідань, які нагадують павутиння маленьких спостережень і невпинних спроб проникнути у найменші проміжки існування. У проминанні вокзалів, доріг та площ напрочуд виразно проступає глибина, перспектива, що їх безнастанно творить письмо автора. Життя здається крихким і незначним, а все ж воно не позбавлене змістовності, гри дзеркал, і в кожну мить персонажі готові ввібрати в себе якомога більше, щоб перетворити щоденність на незглибимий багатозначний епос.
Джованні Кателлі народивя у Кремоні (Італія). Багато років подорожував Східною Європою та Україною. Пише прозу та поезію. Автор книжок «In fondo alla notte» (Наприкінці ночі), «Partenze» (Відправлення), «Lontananze» (Відстані), «Treni and Citta’» (Поїзди та міста). Автор літературознавчих статей і рецензій для «L’Indice dei libri» (Італія), «Babylon» (Чеська Республіка), веде сторінку культури на сайті eastjournal.net.



12 березня (вівторок), о 18.00:
презентація книжки Ірини Ігнатенко “Жіноче тіло у традиційній культурі українців” (спільно з видавництвом “Дуліби”).
Наукова монографія кандидата історичних наук, доцента Київського національного університету імені Тараса Шевченка Ірини Ігнатенко присвячена найбільш табуйованим ділянкам традиційної культури: жіночій фізіології і репродуктивному здоров'ю, особливостям інтимних відносин і гігієни статевих відносин у сільській культурі, способам контрацепції і позбування небажаної вагітності, жіночим та венеричним хворобам, клімактеричному періодові в фізіологічному циклі жінок очима етнолога. Лише деякі з перерахованих питань вивчалися дослідниками, та й ті фрагментарно. Українська етнологічна наука нарешті позбулася сором'язливості і заповнила велику лакуну в науковому дискурсі про народну культуру. В основу дослідження покладено лише факти: матеріали (значною мірою введені в науковий обіг уперше), зібрані в польових умовах самою авторкою, доповнені відомостями з друкованих джерел та архівів.
Монографія щедро ілюстрована матеріалами Національного центру народної культури «Музей Івана Гончара», репродукціями творів Національного художнього музею України, світлинами комплексних історико-етнографічних експедицій Державного наукового центру захисту культурної спадщини від техногенних катастроф МНС України, репродукціями з Національного музею Тараса Шевченка.
Книга Ірини Ігнатенко «Жіноче тіло у традиційній культурі українців» своєю науковою сміливістю і чесністю розбурхала академічне життя в Україні. Водночас вона є чудовим пізнавальним і екзотичним чтивом для великої читацької аудиторії, оскільки зриває пелену фальшивої пасторальності з народної культури і представляє її як неоднозначне, але багатогранне і колоритне явище.


13 березня (середа), о 18.00:
презентація книжки, а також розмова про особливості роботи над підготовкою та виданням матеріалів виставки «Дім: Століття змін» (спільно з Центром міської історії Центрально-Східної Європи).
У 2011/12 роках Центр міської історії створив та експонував виставку "Дім. Cтоліття змін", яка, спираючись на конкретний приклад міста Львова у контексті Центрально-Східної Європи, показала не лише історію змін житла, але насамперед культурні та соціальні аспекти, політичні й ідеологічні контексти житла та дому протягом минулого століття.
Публікація книжки "Дім. Століття змін" відповідає структурній концепції виставки, проте охоплює більшу кількість матеріалів, які були зібрані для виставки, але не ввійшли до неї. Книжка присвячена таким загальним питанням як модернізація, житлова політика та дизайн. Показано п’ять основних функціональних блоків сучасного житла з перспективи основних соціальних і культурних аспектів: коридор розглядається у контексті публічного та приватного простору, вітальня - комфорту, кухня - гендерний ролей та уявлень, ванна кімната - гігієни і спальня - інтимності. Завершує книжку розділ про те, як протягом ХХ століття уявлялося житло у майбутньому. У текст вкраплено фокуси, що зосереджуються на вибраних домашніх приладах, від телевізора до порохотяга, та показують зміни функціональності та естетики домашнього простору.
Учасники презентації: Софія Дяк, Василь Расевич, Андрій Лінік. Модератор — Богдан Шумилович.



14 березня (четвер), о 18.00:
презентація книжки Валентина Терлецького “Хмарочос” (спільно з видавництвом “Нора-друк”).
Роман «Хмарочос» належить одразу до кількох жанрів – це і антиутопія, і політичний трилер, і роман-попередження, і фантастично-соціальний твір. Дія роману відбувається у вигаданій країні Юналія, де до влади приходять дуже дивні політичні сили, що пропагують повне знищення культури і насадження антикультурних цінностей. Під заборону потрапляє будь-яке вільне мистецтво і на офіційному рівні затверджуються нові дозволені для творчості теми, які суперечать здоровому глузду. Це призводить до активного спротиву з боку багатьох митців, котрі не бажають підкорятися новим законам. З усіх кінців країни до столиці на акцію протесту з’їжджаються митці. «Сотня нескорених» захоплює хмарочос в центрі міста і влаштовує на його даху свій табір. Вони висувають вимоги владі – або вона скасовує заборону на вільну творчість, відміняє цензуру, або митці скоять акт масового самогубства, стрибнувши з даху багатоповерхівки, і тим самим викличуть резонанс у світі, підбурять громадськість до активних дій проти «бєспрєдєлу» влади…
Книга "Хмарочос" увійшла до "довгого списку" премії Книга року ВВС-2012. Всього до нього увійшли 20 книжок.



15 березня (п'ятниця), о 18.00:
презентація нового числа часопису “Україна модерна” під назвою “Як (не) писати підручники з історії?”.
Учасники презентації: Ярослав Грицак (Львів), Оля Гнатюк (Київ), Петро Кендзьор (Львів), Станіслав Кульчицький (Київ), Франк Сисин (Едмонтон-Торонто), Федір Турченко (Запоріжжя).
Загальновідомо, що друк підручників у сучасній Україні є величезним бізнесом із ґарантованим державним фінансуванням і відповідними «відкатами». Це, своєю чергою, дуже прив’язує авторів до державного замовлення і, відповідно, зміни політичної кон’юнктури – залежно від того, яка лінія, національно-демократична чи постімперська/совєтська, бере верх в українській політиці. Це не значить, що в написанні українських підручників та рефлексіях над їх станом не відбулося жодних змін на краще. Навпаки: треба віддати належне українським історикам – і вчителям, і науковцям – за їхні постійні старання покращити стан у цій царині. Тут є дві важливі тенденції: першою є спроба інтеґрувати писання історичних підручників у ширший европейський контекст; другою – критичний аналіз різноманітних етнічних стереотипів, що, на жаль, іще досі побутують на сторінках шкільних посібників.
Черговий том «України модерної» має намір зробити свій внесок у дискусію, змінивши її характер і змістивши її акценти. Суперечки здебільшого ведуться в контексті політичних відносин, з одного боку, між теперішньою Україною та Росією, а з другого – між партією влади та опозицією. Природно, що ці суперечки піднімають і без того високий градус політичної лихоманки в Україні. Автори часопису мають намір нормалізувати такі дискусії і перевести їх у спокійніше русло. Головною проблемою в цьому контексті є те, чи і наскільки ці підручники сприяють залагодженню суспільних конфліктів, чи, навпаки, розпалюють їх? А у зв’язку з цим: чи існує якась формула чи формули «доброго підручника», яку можна було би, з відповідними змінами, «імпортувати» у світ посткомуністичної Східної Европи?






***
Адреса книгарні «Є»:
просп. Свободи, 7.
Вхід вільний.

Відповісти на статтю