Ольга Ренн | 24.11.08
Однією з найпомітніших новинок цієї книжкової осені стало продовження пригод кумедної собаки Стрілки із веселої серії «Читання для реготання», що презентує в Україні творчість відомого дитячого британського письменника Джеремі Стронґа – «Розшукується Ракета на чотирьох лапах». «Перш ніж стати письменником, – сказано в анотації до однієї з перших книжок серії, – містер Стронг працював пекарем і за ніч начиняв джемом 3000 пиріжків. Тепер він начинає веселощами й жартами свої книги для дітей». Зараз серія «Читання для реготання» є без жодних перебільшень шалено популярною. Пегас в яблуках з добрим поглядом і трішки пришелепкуватою посмішкою, що весело регоче на логотипі серії, уже добре знаний бренд серед малих читачів та їх батьків. Тож який рецепт успішного дитячого проекту?
власна інформація | 24.11.08
У невеличкому районі на околиці провінційного міста починають коїтися дивні речі. Випадково ставши свідком зародження «чортівні», головний герой несподівано потрапляє у вир подій, котрий невідворотно руйнує все його усталене життя. Що ж таке відбувається насправді? І як вирватися з болота, що затягує все глибше і глибше?..
Детективно-пригодницький роман з елементами фантастики.
Левченко О. Диявол добра : роман / Олександр Левченко. – К. : Дуліби, 2008. – 216 с. -- (Книжечка для дамської сумочки).
ISBN 978-966-8910-36-4 (серія) ISBN 978-966-8910-43-2
власна | 24.11.08
Сьома Альдебарана... Далека планета, де немає чужого болю і скорботи, чужої радості і щастя, де усе підпорядковане мудрим порадам електронного Моралізатора, базоване на біблійних засадах та витримане в ідеях інтернаціоналізму.
І якщо з'являється ворог - він не лише твій, він - ворог народу. А майбутнє народу - це повна жертовність...
Литовченко Т. Приречений жити: Роман. — Львів: Видавничий дім «Панорама», 2005.- 256 с.
ISBN 966-8084-56-X
Оксана Думанська | 19.11.08
У видавництві „Світ Дитини” ( за підтримки Львівської міської Ради) вийшла історична повість Зінаїди Левицької „При битій дорозі” . Це вісімнадцята книга „Бібліотечки школяра”.
Нам часів не обирати—
жити в них і помирати.
Тільки дурень несусвітній
Буде скиглити й пенять,
Ніби можна ті на інші
При нагоді обмінять.
Олександр Кушнєр
Авторка історичної повісті „При битій дорозі” Зінаїда Левицька жила в епоху, коли жінка, навіть талановита, перебувала в тіні свого чоловіка. І не тому, що він був деспотом: таке було суспільне буття, зачароване коло якого змогли порушити одиниці.
Ольга Ренн | 14.11.08
«Таємниця снігової кімнати» - дитяча книжка не схожа на жодну іншу. Це зовсім не дивно, адже видана вона концептуальним видавництвом «Артбук». «Артбук» – творчий проект відомого в Україні музиканта, архітектора, арт-куратора Павла Гудімова, започаткований влітку 2007. Гасло цього видавництва «Мистецька книга – новий погляд». Книжечка про снігову кімнату, намальована дизайнером-ілюстратором Танею Борзуновою - це справді новий погляд на дитячу ілюстрацію.
Ольга Ренн | 14.11.08
Про нескінченну книжку я, звичайно ж, перебільшила, усе має свій кінець, навіть томище на 560 сторінок. Нескінченною залишається лише Фантазія. Саме про це відомий дитячий роман Міхаеля Енде, що вийшов у серії «Дивовижні світи» («Видавництво Старого Лева»). А ще цей роман про те, що варто залишатися собою, не брехати, не зневажати друзів. У цієї книжки є ціла низка передумов успіху: вона видана одним з найкращих дитячих видавництв України, у 80-х роках уяву радянських дітей вразив однойменний фільм компанії Warner Brothers, це перше українське видання у перекладі відомого перекладача Юрка Прохаська, у видання чудова і дуже стильна обкладинка молодої художниці Надії Ваджипової. І навіть більше! Книжка приваблює з перших сторінок, «затягує», «засмоктує» і не відпускає…
Ольга Ренн | 14.11.08
Особисто мені слово «муштра» не віщує нічого хорошого. Звичайно, головна героїня книжечки – онука бабусі Тетяни не ходила «по струнці», її навіть ніхто не сварив! Виявляється бабуся просто навчала онуку гарно розмовляти українською мовою. Але ж назва створює настрій… Коли я поцікавилася в пані Оксани, як з’явився незвичний заголовок, почула таку відповідь: «Я довго не думала над назвою, бо усі мої рідні постійно жартують: «Ти Марійку муштруєш», крім того назва побудована на контрасті, слово «бабуся» тепле, а «муштра» - різке». Не знаю- не знаю! Хоча, може, у мене занадто яскраві враження від книжки П. Санаєва «Похороните меня за плинтусом», де теж є бабуся, якій особисто я не хотіла б потрапити до рук…
http://www.svichado.com | 13.10.08
Кожному з нас відомо про безліч фізичних недуг, з якими бореться медицина. Однак є значно глибші недуги – духовні. Причини морального страждання виникають як внаслідок пережитих випробувань у дитинстві, так і в дорослому віці. Порятунком цієї недуги є агіотерапія, що зцілює духовну сферу людини тим, що є святе – словом, наверненням, молитвою і таїнствами.
Книга Т. Іванчіча “Діягностика душі й агіотерапія” призначена як для фахівців-агіотерапевтів, так і для тих, хто дбає про власне духовне здоров’я.
Ольга Ренн | 13.10.08
У сім’ї злих та кровожерливих вовків – лихо. Маленький Вовчик вчасно лягає спати, не гарчить на молодшого братика, охайно зачісує шерсть і…о ні! – регулярно чистить зуби! Одним словом, цей Малий – противнючий чемнюсик. Його негайно треба перевиховати, а це може зробити лише грізний Вовчило-Хижачило, директор Школи Поганців, де відзнаки вручаються за мерзенну поведінку, підлі вчинки та погані звички. Маленький Вовчик вирушає у далеку подорож, аби вивчити 9 капосних правил і отримати Значок Злого Вовка.
Власна інформація | 23.09.08
Вийшло у світ нове число журналу “Київська Русь” – книга 8 за 7516 рік від створення світу. Називається “Захід”
Як анонсував у слові від редактора Д. Стус, книга мала бути присвячена Львову... Однак це не зовсім вдалося, оскільки не вдалося у Львові віднайти наразі дух Лева. Мабуть, можна із тим погодитися, оскільки наразі справді Львів заполонив скоріше дух галичанства... А може і не тільки. Західняками, “западєнцами”...
Захід то і захід...
Як завжди число вийшло цікаве і насичене. І як завжди дивуєшся, як можна і надалі пробувати підтримувати той літературний процес, в Україні майже невидимий... Як знаходяться ті люди, які все ще надсилають щось до журналів, а не плодять одразу “крутих” романів для видавництв із кривавими сценами у тому ж таки місті Лева...
Про романи просто до слова прийшлося :) "Круті романи" у нас тепер все частіше пишуть... але нема кому про них написати :) Шедеври різних жанрів...