Новини

Зарошує львівська книгарня "Є"

Книгарня "Є" | 09.09.12 17:20:36

Під час Форуму видавців як ніколи!
10-16 вересня львська книгарня “Є” запрошує на такі заходи:

---

10 вересня (понеділок), о 18.00:
презентація фотоальбому “Львів. Симфонія міста”. Автор — Юрій Николишин (спільно з вид-вом “Апріорі”).
Перед читачами — чудові світлини та емоційна оповідь про вулиці й будинки, церкви й пам'ятники, архітектуру та історію Львова. Текст книжки — українською й англійською мовами.



11 вересня (вівторок), о 18.00:
презентація українсько-французького видання — путівника “Пам'ятки стилю модерн в Україні. Київ та Львів / Sur les traces de l'art nouveau en Ukraine. Kiev et Lviv”. Автор — мистецтвознавець Юрій Бірюльов. (Захід проводиться спільно з Французьким Альянсом у Львові).
Цей путівник відкриває архітектурну і художню спадщину українських міст Києва та Львова, пов'язану з інтернаціональним мистецьким рухом ар-нуво. Мандрівки задумано у формі логічних маршрутів, що дозволяє туристові зрозуміти синтетичну архітектурно-художню мову ар-нуво з її особливим змістом. Водночас подано короткі біографії архітекторів і художників та інформацією про їхні найвидатніші твори. Кольорові мапи, в яких зафіксовано всі маршрути з об'єктами, полегшують орієнтацію в кожному з описаних міст.
Юрій Бірюльов — історик мистецтва, захистив кандидатську дисертацію на тему «Стиль сецесія у мистецтві Львова кінця ХІХ — початку ХХ ст.». У 1986 р. створив і відкрив для експозиції у Львівській національній галереї мистецтв виставку «Львівська сецесія: архітектура, декоративно-прикладне мистецтво, графіка, книга, живопис, скульптура», що супроводжувалась науковим каталогом (Л., 1986, 96 с.) та доповідями. Співпрацює з багатотомними виданнями — в Україні: “Енциклопедія Львова” і “Енциклопедія сучасної України”, в Польщі: «Słownik Artystów Polskich».


12-16 вересня всі заходи у Книгарні “Є” відбудуться в рамках
19. Форуму видавців у Львові, 7. Львівського міжнародного літературного фестивалю та
2. Міжнародного фестивалю перекладів “TRANSLIT”.

12 вересня (середа), 17.00-18.45:
зустріч “Перехрестя буденності” — поетичні читання за участі Альбіни Позднякової, Катерини Оніщук і Катерини Калитко.
Уявіть собі розмову жінок на затишній кухні, під чаювання — таким і буде цей вечір, із текстами про повсякденні справи, буденні емоції, про те, з чого й складається життя.



13 вересня (четвер), 14.30-15.45:
лекція перекладача та перекладознавця Радослава Новаковського (Польща) “Гіпертексти, гіперпереклади” (спільно з Генеральним Консульством Республіки Польща у Львові).
Хоча гіпертекст передусім асоціюється з комп'ютерною епохою (завдяки технології лінків), він з'явився не щойно тепер, а існував іще від світанку людства як принцип просторової організації тексту. Гіпертекст — це ніщо інше, як текст над текстом (або під ним, коло нього, в ньому, за ним, перед ним). Переклад у певному сенсі також є гіпертекстом, оскільки це текст, паралельний до оригінального, постійно до нього відсилає. Те, що передусім відрізняє гіпертекст од тексту, — це, власне, простір — і той, що гіпертекст його творить, і той, у якому гіпертекст перебуває.
Питання, пов'язані з творенням та перекладом гіпертекстової прози, польський тлумач розглядатиме на прикладі твору американського автора Мішеля Джойса “по обіді. певна історія” (Michael Joyce „аfternoon. a story”, польською „popołudnie, pewna historia”), написаного 1987 р. і перекладеного польською Радославом Новаковським і Маріушем Пісарським, а також на прикладі відкритого гіпертекстового проекту LIBERLANDIA, що був реалізований кілька років тому в Інтернет-мережі трьома мовами.


13 вересня (четвер), 16.00-16.45:
читання-тандем Остапа Сливинського (Україна) та Гюнстейна Бакке (Норвегія).
Модератор — Левко Грицюк.
Остап Сливинський — український поет, перекладач, літературознавець, з 2009 року — редактор літературного часопису “Радар” (Україна — Польща — Німеччина). Автор збірок “Жертвоприношення великої риби” (1998), “Полуднева лінія” (2004), “М'яч у пітьмі” (2008), “Адам” (2012). Вірші перекладали польською, німецькою, болгарською, білоруською та ін. Ініціатор і учасник кількох синтетичних мистецьких проектів (“Повільне дзеркало”, “чотири сторони світла”). Перекладав польських авторів Ольґу Токарчук, Тадеуша Ружевича, Яцека Посядла, Марціна Свєтліцького, болгарських — Івана Радоєва, Ґеорґі Ґосподінова, білоруських — Уладзіміра Арлова, Іґара Бабкова та ін. Співупорядник перекладної українсько-білоруської поетичної антології “Зв'язкорозрив”.
Гюнстейн Бакке — норвезький поет, прозаїк, перекладач. Автор збірки поезій “Тейхоскопічні техніки” (2012), трьох романів (“Мод та Од. Роман про дорожній рух” (2011), “Старець усередині” (2005) та “Офіс” (2000)), а також книжки короткої прози з фотографіями “Книга дерев” (2012). Є співукладачем книжки “Respons 22/7” (2011), до якої ввійшли тексти скандинавських письменників, написані після подвійного теракту в Осло та на острові Утойя 22 липня 2011 року. Перекладав шведських і палестинських класиків (Віллі Чурклюнд, Махмуд Дарвіш) та сучасну американську поезію (Керолін Райт, Джуліана Спар). Переклав також “Робінзона Крузо” Даніеля Дефо. 2008 року заснував національну футбольну команду норвезьких письменників, капітаном якої є.


13 вересня (четвер), 17.00-17.45:
майстер-клас “Магія українців” за книгою Лілії Мусіхіної «Магія українців вустами очевидця» (спільно з видавництвом “Зелений пес”).
Книга етнолога й фольклориста Лілії Мусіхіної — це не теорія, а особисті дослідження, зроблені протягом численних експедицій. Праця ґрунтується на особистих зустрічах та розмові з мольфарами, відьмами, знахарями та очевидцями магічних дій.
Лілія Мусіхіна, яка вже більше 7 років займається вивченням народних вірувань, неодноразово й сама була очевидицею обрядів, магічних дій, безпосередньо знайомилась із чарами українців.
«Магія українців вустами очевидця” — це книга про те, якою була і є народна магія, якою вона входить у ХХІ століття.


13 вересня (четвер), 18.00-18.45:
поетичні читання за участі Василя Карп'юка, Мирослава Лаюка та Світлани Лісовської. Захід відбудеться в рамках спільного проекту Книгарні “Є” та видавництва “Смолоскип” “Заки зірка зійде”.
Книгарня “Є” та видавництво «Смолоскип» започаткували проект читань молодих авторів «Заки зірка зійде», маючи на меті популяризацію нових цікавих імен у літературі.
Василь Карп’юк – автор збірки вибраних творів «Мотлох», поетичної книги «BRUSTURY» та низки публікацій у періодиці. Лауреат премій ім. Олеся Гончара, видавництв «Гранослов» та «Смолоскип», конкурсу читаної поезії «Молоде вино» та ін.
Мирослав Лаюк – лауреат першої премії видавництва «Смолоскип», українсько-німецької премії імені Олеся Гончара, гран-прі «Молодої Республіки Поетів».
Світлана Лісовська — володарка Другої премії видавництва «Смолоскип» за збірку поезій «Поруч з морем о сьомій».
Окрім віршів, Ви почуєте гру на дримбі, сопілці та інших автентичних інструмента.

14 вересня (п'ятниця), 13.00-13.45:
презентація книжки Марії Ревакович “Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність” (спільно з видавництвом “Критика”).
Учасники презентації:
Марія Ревакович, літературознавиця, авторка книжки;
Тамара Гундорова, літературознавиця, культурологиня;
Олена Галета, літературознавиця ЛНУ;
Андрій Мокроусов, відповідальний редактор видавництва «Критика» (модератор).
Марія Ревакович — поетка, перекладачка, критик. Доктор славістики, викладає українську літературу та мову у Вашинґтонському університеті в Сіетлі, упорядкувала кілька антологій Нью-Йоркської групи. Досліджує історію українського модернізму, ґендерні аспекти сучасної літератури тощо. Співредакторка (з Ларисою Залеською Онишкевич) колективної монографії «Contemporary Ukraine on the Cultural Map of Europe» (2009). Остання книжка – «Persona non grata. Нариси про Нью-Йоркську групу, модернізм та ідентичність» (Київ: Критика, 2012).
Обговорення, за аналогією до самої презентованої книжки, складатиметься з двох частин. У першій ви дізнаєтесь про унікальну Нью–Йоркську літературну групу, її учасників та особливості поетики. У другій запрошені гості запропонують ширше поглянути на окремі явища української літератури –– від модернізму до постмодернізму, зокрема на ґендерні аспекти, літературні канони, ідентичності тощо.


14 вересня (п'ятниця), 14.00-14.45:
презентація фотоальбому “Сльоза і камінь: Проходи старими цвинтарями Галичини”, підготовленого Андрієм Кісем і виданого в серії “Приватна колекція” (спільно з літературною аґенцією “Піраміда”).
Фотоальбом Андрія Кіся «Сльоза і камінь» – це вражаюча мандрівка старими, забутими, поруйнованими цвинтарями галицьких сіл і містечок. Окремі цвинтарі, як-от у Старому Місті на Тернопільщині чи Демні на Львівщині, цільні ансамблі, музеї просто неба, такі собі «сади нетанучих скульптур».
Високомистецькі твори народних каменетесів Галичини – неначе відлуння творінь Давнього Єгипту чи Шумерії, Античності чи Ренесансу – засвідчують глибокий зв’язок української культури зі світовою. У камені створено неповторні образи Богородиці й Ісуса Христа, апостолів Петра й Павла, святих Варвари, Катерини, Параскеви, Василія, Миколая, Стефана, Костянтина, Івана, Антонія, Димитрія, Йосифа, Йоакима, Онуфрія, ангелів та архангелів.



14 вересня (п'ятниця), 15.00-15.45:
авторська зустріч із Володимиром Лисом та Ярославом Ярішем (спільно з видавництвом “Клуб сімейного дозвілля”).
Володимир Лис — український прозаїк, драматург, журналіст. Серед найбільш відомих романів — “Айстри на зрубі” (1991), “Романа” (2001), “І прибуде суддя” (2004), “Острів Сильвестра” (2009) , “Століття Якова” (2010), “Графиня” (2010), “Іван та Чорна Пантера” (2012). Двічі ставав переможцем Всеукраїнського конкурсу “Коронація слова”. Цьогоріч у видавництві “Клуб сімейного дозвілля” перевидано роман Володимира Лиса “Маска” (2002, 2012).
У газеті “Високий замок” про нього йшлося: “Володимир Лис — майстер витонченого слова. Він уважний до всього, зокрема до мови: мазками виписуючи образи, сюжети, уважно веде нас крізь лабіринт історії”.
Ярослав Яріш — співавтор історично-фантастичного роману “Із сьомого дна” (спільно з Ярославою Бакалець) (2010). Цей роман — переможець конкурсу “Коронація слова” в номінації “Романи” 2010 року. У романі йдеться про період Руїни, боротьбу за владу серед козацької старшини. Щойно перед 19. Форумом видавців у Львові у видавництві “Клуб сімейного дозвілля” побачив світ новий роман письменника — “Кровна мста”.



14 вересня (п'ятниця), 16.00-17.00:
авторська зустріч із письменником Михайлом Пантичем (Сербія) (спільно з видавництвом “Темпора”). Модератор — Алла Татаренко.
Михайло Пантич — відомий сербський прозаїк, літературний критик, редактор видавництв і часописів. Автор більш ніж 30 книжок есеїв, літературно-критичних статей, семи збірок оповідань. Книжка “Якщо це любов” відзначена премією ім. Іво Андрича (2004) і стала бестселером. Оповідання та есеї Михайла Пантича перекладені більш ніж двадцятьма мовами.
У збірці оповідань “Якщо це любов”, український переклад якої (вид-во “Темпора, перекладач Оксана Микитенко) буде представлено на зустрічі, перед читачем постають епізоди з життя мешканців Нового Белграда, будні, звичний плин яких порушує неочікувана , раптова або така, що причаїлася десь у глибині душі, любов, яка нікуди не зникає, навіть якщо люди розлучаються. Для кожного з персонажів це поняття має свій зміст, але ніхто з них не міг би пояснити, що ж, власне, таке — любов...


14 вересня (п'ятниця), 18.00-18.45:
презентація українського перекладу книжки Зиґмунта Мілошевського “Терапія злочину” (спільно з видавництвом “Урбіно”).
Учасники:
автор Зиґмунт Мілошевський,
перекладачка роману Божена Антоняк,
художник Ярослав Філевич,
директор видавництва «Урбіно» Анатолій Івченко.
Варшавський прокурор Теодор Шацький відразу виділяється на місці злочину. Високий, стрункий, в елегантному, як на працівника бюджетної сфери, костюмі. Із молодим обличчям, з яким контрастує геть сиве волосся.
У неділю, 5 червня 2005 року Шацький розпочинає нове слідство. У приміщенні, яке належить одному з монастирів у центрі Варшави вбито одного з учасників так званої «терапії розстановок», під час якої пацієнти втілюються в ролі своїх або чужих рідних. Що це було: випадкове вбивство з метою пограбування чи вбивцею став хтось із учасників «розстановки»? Кожен допит ще більше заплутує справу. Прокурор сподівається знайти відповідь на питання в минулому жертви, на перший погляд, безбарвної й нецікавої. Та швидко з’ясовується, що розкрити вбивство прагне лише прокурор, а пов’язану зі злочином таємницю приховують сили, про які сам Шацький ще недавно навіть не підозрював.
У 2011 роман «Терапія злочину» був екранізований відомим польський режисером Яцеком Бромським.***
Зиґмунт Мілошевський (нар. 1976 р. у Варшаві) – польський письменник, журналіст. У 1995 почав працювати як журналіст газети «Супер-експрес», для якої писав репортажі із зали суду. З 2003 року постійно співпрацює із журналом «Newsweek», зараз – постійний фейлетоніст цього тижневика. Автор трилера «Домофон» (2005), повісті-казки для дітей «Зміїні гори» (2006, укр. Видання 2010) та двох детективних романів про Теодора Шацького: «Терапія злочину» (2007) та «Зерно правди» (2011). Зиґмунт Мілошевський – лауреат численних літературних премій. Зокрема «Зміїні гори» отримали відзнаку на конкурсі ім. Корнеля Макушинського (2006), а в 2008 роман «Терапія злочину» було удостоєно «Премії великого калібру», найвищої польської премії за кращий детектив року. 2011 року Зиґмунта Мілошевського було номіновано на премію «Паспорт» тижневика «Політика».



14 вересня (п'ятниця), 19.00-19.55:
читання-тандем Галини Вдовиченко і Лариси Денисенко.
Письмениці презентуватимуть свої нові романи, а точніше, говоритимуь про те, як теперішнє може впливати не тільки на майбутнє, а й на минуле.
Цьогоріч у видавництві “Клуб сімейного дозвілля” опубліковано новий роман Галини Вдовиченко “Купальниця (Сестра Роберта Кері)”, а в Лариси Денисенко — “Відлуння: від загиблого діда до померлого”.
“Купальниця (Сестра Роберта Кері)”
У напіввимерлому військовому містечку жили собі брат Роберт і сестра Кароліна. Ворожка напророкувала, що хтось із них стане щасливим, а хтось — знаменитим. Усі чомусь були переконані, що дівчині стане від життя і звичайнісінького жіночого щастя. Тож Роберт першим подався підкорювати столицю. Кароліні ж, яка теж не всиділа вдома, доведеться впакувати не один подарунок у київському супермаркеті, перш ніж розпакує свій — від долі...
“Відлуння: від загиблого діда до померлого”
Донедавна Марта фон Вайхен пишалася своїм корінням: її предок поляг смертю хоробрих під час Другої світової війни й похований десь під Житомиром. Аж раптом дівчина дізнається, що вона — нащадок нациста, який доживав свій вік у божевільні, граючись у єврея. Відлуння минулого кличе її до України, поки її майбутнє блукає вулицями Берліна…



14 вересня (п'ятниця), 20.00-20.45:
читання-тандем Тані Малярчук (України) і Нади Гашич (Хорватія). Модератор — Алла Татаренко.
Таня Малярчук (нар. 1983 р.) - українська письменниця, за власним зізнанням “не то жінка, не то прозаїк”. Народилася в Івано-Франківську, за фахом — філолог, мешкає у Відні. Друкувалася в часописах «Березіль», «Четвер», “Критика”, «ШО». Оповідання й есе перекладені польською, румунською, німецькою, англійською, російською та білоруською мовами. В березні 2009 року у віденському видавництві «Residenz» вийшла книжка «Neunprozentiger Haushaltsessig» у перекладі Клаудії Дате. Одна за одною вийшли романи та книги оповідань: “Ендшпіль Адольфо, або троянда для Лізи (2004), “Згори вниз. Книга страхів (2007), “Як я стала святою” (2006), “Говорити” (2007), “Звірослов” (2009), “Божественна комедія (2009), “Біографія випадкового чуда” (2012).
Нада Гашич (нар. 1950 р.) — хорватська письменниця. Народилася в Мариборі в Республіці Словенії. У Загребі живе з 1952 року. Навчалася на філософському факультеті Загребського університету, закінчила відділення соціології та південнослов’янських (хорватської) мов. Захистила дисертацію у Празі в Карловому університеті, де працювала лектором хорватської мови. Свою лекторську роботу продовжила у Санкт-Петербурзі і Брно. Займалася редакторською та перекладацькою діяльністю, частину кар’єри присвятила лексикографічній роботі під керівництвом проф. Володимира Анича, допомагаючи йому при укладанні його словників і правопису. Переклала загребською говіркою «Пригоди бравого вояка Швейка» Ярослава Гашека. Свій перший роман «Мирна вулиця, алея» опублікувала у п’ятдесят сім років. Цей роман було визнано найкращим дебютним твором року і письменницю було за нього відзначено премією Спілки хорватських письменників, а за свій другий роман «Вода, павутиння» у 2010 році відзначена престижною премією міста Загреба і найвизначнішою в галузі культури державною премією імені Володимира Назора за найбільше літературне досягнення. Свій третій роман «Чотири полум’я, лід» планує видати у 2013 році.


15 вересня (субота), 13.00-13.45:
розмова про Нью-Йоркську групу за участі Марії Ревакович та Василя Ґабора (спільно з мистецькою аґенцією “Піраміда”).
У рамках розмови відбудеться презентація книжок “Нью-Йоркська група: Антологія поезії, прози та есеїстики” (упорядники — Марія Ревакович, Василь Ґабор) та Богдана Рубчака “Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу”.
Антологія Нью-Йоркської групи дозволяє краще збагнути як сам феномен угруповання, що виник поза межами України, так і художню, естетичну й філософську новизну, які її представники внесли в українську поезію та прозу наприкінці 50-х і на початку 60-х років ХХ ст., піднісши їх на світовий рівень.
У книзі есеїв одного з найінтелектуальніших представників Нью-Йоркської групи — поета і науковця Богдана Рубчака «Міти метаморфоз, або Пошуки доброго світу» вперше в Україні представлено надзвичайно яскравий і вагомий його здобуток в царині літературознавства. У полі зацікавлень Богдана Рубчака-науковця — творчість Тараса Шевченка, молодомузівців, Евгена Маланюка, Наталі Лівицької-Холодної, Богдана Кравцева, Богдана Ігоря Антонича, Богдана Нижанківського, поетів Нью-Йоркської групи — Юрія Тарнавського, Патриції Килини та Віри Вовк, а також елітарного Олега Зуєвського і незламного шістдесятника Василя Стуса.


15 вересня (субота), 14.00-14.45:
презентація книжки В. Домонтовича “Самотній мандрівник простує по самотній дорозі” та видавничих проектів видавництва “Спадщина-Інтеграл”.
Учасники презентації:
Віра Агеєва, проф. НаУКМА, упорядниця книжки;
Оксана Щур, головний редактор видавництва “Спадщина-Інтеграл”.
“Самотній мандрівник простує по самотній дорозі” В. Домонтовича — збірка романізованих біографій. Біографії митців часом бувають цікавішими за їхні тексти. Особливо тоді, коли вони намагаються їх вибудувати як роман чи драму, дотриматися чистоти жанру, приміряти різні ефектні маски й ролі або стати на котурни. Найвиразніше любов до вимовної пози виявилася при початку та при кінці ХІХ століття, у добу європейського романтизму й модернізму. Один із найяскравіших українських модерних прозаїків В. Домонтович звертається до маловідомих фактів з життя Франціска Ассізького й Вацлава Ржевуського, Вінсента ван Ґоґа й Пантелеймона Куліша, пропонує надзвичайно цікаве перепрочитання їхніх життєписів і творчості.


15 вересня (субота), 16.00-16.45:
презентація книжки Антона Мухарського “Доба. Сповідь молодого бандерівця” (спільно з мистецькою аґенцією “Наш формат”).
Антін Мухарський, відомий під сценічним ім'ям Орест Лютий, — український актор, телеведучий, шоумен, музикант, письменник.
Народився 1968 р. в Києві, у родині музикантів, закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, протягом 12 років працював у Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки. Найбільшої слави зажив завдяки рекламі прального порошку «Тайд».
У 2009 ініціював мистецько-культурологічний проект «Жлоб. Жлобство. Жлобізм».
В серпні 2012 як лідер гурту «Сталін & Гітлер капут» презентував «стьобовий» проект «Лагідна українізація», який виконує українізовані пісні радянських часів. За словами шоумена, проект зародився понад 20 років тому і має на меті українізувати «найбільш одіозні прояви» російського шансону.
Коли Антін Мухарський та аґенція «Наш формат» вирішили видати роман «Доба. Сповідь молодого бандерівця», вони й уявити не могли, що зіткнуться з цензурою. Одразу три друкарні відмовилися друкувати книгу. «Неполіткоректний роман у чотирьох частинах про визвольні змагання 1989-1993 років», – так характеризує свій новий твір письменник. Ілюстрував книжку відомий та непересічний художник Андрій Єрмоленко.


15 вересня (субота), 17.00-17.45:
читання-тандем Зиґмунта Мілошевського (Польща) й Андрія Кокотюхи (Україна). Модератор — Божена Антоняк.
Зиґмунт Мілошевський (нар. 1976 р.) – польський письменник, журналіст. 1995 р. почав працювати як журналіст газети «Супер-експрес», для якої писав репортажі із зали суду. З 2003 року постійно співпрацює із журналом «Newsweek», зараз – постійний фейлетоніст цього тижневика. Автор трилера «Домофон» (2005), повісті-казки для дітей «Зміїні гори» (2006, укр. Видання 2010) та двох детективних романів про Теодора Шацького: «Терапія злочину» (2007) та «Зерно правди» (2011). Лауреат численних літературних премій, зокрема «Зміїні гори» отримали відзнаку на конкурсі ім. Корнеля Макушинського (2006), а в 2008 роман «Терапія злочину» було удостоєно «Премії великого калібру», найвищої польської премії за найкращий детектив року. 2011 року Зиґмунта Мілошевського було номіновано на премію «Паспорт» тижневика «Політика».
Андрій Кокотюха (нар. 1970 р.) - український письменник, журналіст, кіносценарист. 1995 року вийшла перша книжка — повість “Шлюбні ігрища жаб”. Протягом 1999-2012 рр. видані такі книги письменника (кримінальні драми, бойовики, детективи): “Повернення сентиментального гангстера», «Нейтральна територія», «Ментовский город», «Отработанний матеріал», «Мама, донька, бандюган», «Криминальная Украина», «Почему Украина не Россия» (автор-упорядник), «Любити живих» (у співавторстві з Максимом Розумним), «Повзе змія», «Тайны и загадки Украины», «Резонансные дела МВД» (в співавторстві з Костянтином Стогнієм), «Шукачі скарбів», «Юля» (автор-упорядник), «Темна вода», «Легенда про Безголового», «Живий звук», «Удар Скорпиона», «Евгений Кушнарев: под прицелом», «Аномальна зона», «Язиката Хвеська”, «Чужі скелети», «Бои без правил», «Червоний».


15 вересня (субота), 18.00-18.45:
презентація відеоантології “Римовані міста” (спільно з видавництвом “Смолоскип”).
Відеоантологія "Римовані міста" – динамічна збірка відеокліпів, у яких власні вірші читають сучасні українські поети з різних регіонів країни. Це перша така ініціатива в Україні: участь взяли автори, що дебютували після 1991 року. Перші відеозаписи вже з'явились у мережі Інтернет, зокрема й на окремому сайті “Римовані міста” (rymamista.org.ua). Проект, організований МБФ “Смолоскип” і благодійним фондом Ріната Ахметова “Розвиток України”, створює унікальний відеоархів української поезії останніх 20 років. Є надія, що запуск відеоантології стимулюватиме розвиток культури авторських літературних читань в інтернеті та сприятиме поширенню літератури у всесвітній мережі.
Відеонтологію презентуватимуть її учасники, поети: Юлія Мусаковська, Дмитро Лазуткін, Олег Коцарев, Ніна Кур'ята, Вано Крюгер. Модератор — Ростислав Семків.


15 вересня (субота), 19.00-20.00:
презентація книжки Дзвінки Матіяш “Історії про троянди, дощ і сіль” (спільно з видавництвом “Темпора”). Модератор — Христина Назаркевич.
Дзвінка Матіяш (нар. 1978 р.) — українська письменниця, перекладачка.
Відома як авторка двох романів «Реквієм для листопаду» (2005), «Роман про батьківщину» (2006), дитячої книжки “Казки П'ятинки” (2010) і нещодавно виданої книги прози “Історії про троянди, дощ і сіль” (2012), перекладачка книжок польських авторів (збірка поезій Яна Твардовського «Гербарій» (2009), книжка Збіґнєва Подґужеца “Розмови з Єжи Новосєльським про мистецтво” (2011), книжка репортажистики Ришарда Капусцінського “Імперія” (2012), книжка репортажистики Вітольда Шабловського “Убивця з міста абрикосів” (2012) тощо). Її казки увійшли до книжки «Зросла собі квітка», присвяченої пам'яті Романа Єненка (2009).
Письмо Дзвінки Матіяш продовжує монологічну традицію наративу, що тягнеться в українській літературі від Юрка Іздрика і Тараса Прохаська, тільки у неї воно ще густіше й більш насичене — можливо, це наступний крок в розвитку жанру, і вже безперечно їй належить звання одного з найкращих українських стилістів. Її письму притаманний католицький містицизм, аскетична чутливість, а її внутрішні монологи раз по раз набувають рис молитовної піднесеності.


***
Адреса книгарні "Є":
просп. Свободи, 7.
Вхід вільний.