Новини
Книга як засіб єднання
А. Судин | 02.04.12 8:23:11
Днями у Львівській книгарні «Є» відбулася розмова на тему “У пошуках єдності християн”.
Правду кажучи, годі й було вигадати кращого способу привернення уваги як до теми, гострої для українського суспільства, так і до діяльності видавництва «Дух і літера», яке з рідкісною наполегливістю упродовж уже майже десяти років наповнює сучасний мало не порожній в духовному сенсі книжковий ринок України густо насиченою інтелектуальним продуктом книгою. Інколи навіть прикро стає, що такі розмови відбуваються тільки на досить маленькому майданчику книгарні «Є», а не задля набагато потенційно більших аудиторій... Хоча, з іншого боку, можливо, і для цілого суспільства України, в якому (як особисте враження) такі майданчики уже поволі перетворюються на закономірність, оскільки так звана інтелігенція вже майже втрачає свій вплив на те суспільство, а релігійні, церковні місіонери зазвичай лише на «політичних словах» підтримують єдність, на ділі ж стримуючи її «доцентрову силу» тими ж майже політичними дебатами. Відтак справді неоціненним є значення діяльності видавництв, які, незважаючи ні на що, на жодну кон’юнктуру ринку продовжують працювати в обраному напрямі, поповнювати духовне знання різноманітністю і універсальністю думки.
Цього разу тему обговорювали із львівською аудиторією зацікавлених
Мирослав Маринович, президент Інституту релігії та суспільства УКУ, віце-ректор УКУ, Од Гійє, голова спільноти «Дім Серця» у Львові, Тарас Дмитрик, директор Магістерської програми екуменічних наук УКУ, голова Ставропігійного Братства ім. Андрія Первозваного (УАПЦ), Олексій Сігов, редактор видавництва «Дух і Літера», Наталія Безбородова, прес-секретар видавництва «Дух і Літера». Окрему думку виголосив (уже характеризуючи саму діяльність видавництва) Адрій Павлишин, журналіст, публіцист, перекладач.
Загалом було представлено і обговорено немало книжок, які вийшли останнім часом у видавництві, і які тим чи іншим чином пов’язані з заданою темою. В тому числі заснована вже декілька років тому серія «Bibliotheca Clementina» – кишенькова книжкова серія видавництва «Дух і Літера», яка презентує українському читачеві твори найвпливовіших і найяскравіших християнських мислителів ХХ-го та ХХІ-го століть. Одним із перших видань у цій серії якраз і була збірка «У пошуках єдності християн», у якій були зібрані такі автори, як Анрі де Любак, Ярослав Пелікан, Вальтер Каспер, Ів Конгар та інші, покликані пробуджувати в сучасному читачі бажання почути голоси інших конфесій, бажання знайомитися з християнством в його повноті та різнобарвності.
Як було сказано у вступі від імені редактора видавництва, а також і нагадано у виступі прес-секретаря Наталі Безбородової у 50-у річницю Другого Ватиканського Собору (у травні у Львові відбудеться велика богословська конференція до відзначення цієї дати) варто ще раз замислитися над актуальними мотивами такого пошуку єдності для кожного християнина. Вже й не варто згадувати, що подія відбулася таки у часи підготовки християн до свята Воскресіння, яке наближається для всіх християнських конфесій.
Зрештою, чи справді мова тільки про християнство, і навіть чи тільки про релігію? У виголошених промовах відчувалося у першу чергу прагнення до свободи мислення, виявлення духу і толерантності у виявленні тої свободи.
Наприклад, М. Маринович своє ставлення до обговорюваної проблеми виявив у короткій промові, яка ґрунтувалася, власне, на аналізі цілком свіжого видання, досить провокативного за назвою твору Ярослава Пелікана «Кому належить Біблія?». Можливо, саме у виборі книги, збудованій цій неоднозначності проблеми єдності і закладено було основу обговорення. Зрештою, не тільки ця книга Ярослава Пелікана (а також і закладені в них ідеї), з’явилася у обговоренні, адже у видавництві вийшли ще два його твори «Ідеї університету» і «Виправдання традиції». Так само, як Тарас Дмитрик зосередився ще й на іншій дальшій лише від єдності християн, звернувши увагу ще й на таке видання, як твір Тролля Крістіана «Питання мусульман – відповіді християн», розширивши межі дискусії до обговорення завдань філософської думки, яку вводить в український дискурс видавництво «Дух і літера», в формуванні багатовимірності духовного світу. Якраз цікавою згадкою в цьому сенсі була книжка Вігена Гурояна «Наследие Рая. Размтьішление о садоводстве», де обговорюються взаємини досвіду духовного і земного.
Були представлені також книжки «Істинний Бог, істина людина» (Роже Ечеграй), «Роздуми про церкву» (Анрі де Любак), «Ісус Христос» (Вальтер Каспер).
Зрештою, знову ж таки, якщо глянути на репертуар видавництва, то навіть до цієї теми можна відшукати у переліку видань, здійснених за 20 років, стільки, які не перекриють такої короткої дискусії в книгарні «Є». Та й не тільки в цьому питанні. Справді репертуар цілком відповідає назві «Дух і літера».
