Новини
Перевидання російської версії книги Валентина Сильвестрова "Дождаться музыки. Лекции-беседы"
Видавництво "Дух і літера" | 31.03.12 18:40:30
Сильвеcтров Валентин. Дождаться музыки. Лекции-беседы. -- К.: Дух і літера, 2010. – 368 с.Мова рос.
ISBN 978-966-378-166-2
Ця книга – зустріч зі світом музики й думки Валентина Сильвестрова, одного з тих композиторів, які визначили тенденції розвитку світової музики рубежу століть. В основу книги покладені публічні виступи композитора на зустрічах, організованих у Києві у 2007-му році. Валентин Сильвестров розповідає про твори, які він створював упродовж понад сорока років, а також відповідає на різноманітні, іноді провокаційні питання ведучих і слухачів.
Книга зацікавить як музикантів-професіоналів, так і всіх, залюблених у класичну музику. До видання додається компакт-диск із поповненими записами основних творів композитора.
Київський композитор Валентин Сильвестров – один із найбільш своєрідних сучасних художників. Про його музику завжди сперечаються, але, водночас, стежать за нею із незрадливим інтересом.
"Коли слухаєш музику Сильвестрова, помічаєш її сокровенну властивіть: смак до безпосереднього сприйняття життя поєднується тут із пошуком філософського осмислення буття; відчуття об’єднується з сутністю, мить – із вічністю".
Марина Нестьєва ("Гармонии таинственная власть...")
"Світову славу Валентин Сильвестров здобув у 30 років, коли отримав дві найпрестижніші міжнародні композиторські премії: імені Сергія Кусевицького, ставши після Шостаковіча та Прокоф’єва третім її лауреатом на теренах СРСР, і Gaudeamus... На сьогодні він найвідоміший у світі український композитор, його доробок увійшов до скарбниці музики ХХ століття разом із творами Альфреда Шнітке, Арво Пярта, Гії Канчелі, Софії Губайдуліної, Едісона Денісова. Валентин Сильвестров майже ніколи не дає інтерв’ю, з великою недовірою сприймає слова «патріарх світового музичного авангарду», «геній сучасної гармонії» й воліє говорити лише про музику".
Олена Чекан ("Український Тиждень")
Шлях Сильвестрова (народився 1937 року) сповнений протиріч і стрибків. Композитор не пройшов повз найрізноманітніші технологічні системи нашого століття, нетрадиційні, незвичайні інструментальні склади. Тому його творчість часом здається експериментальною. Однак це – зовнішня форма. Більш пильний погляд на творчий шлях Сильвестрова свідчить про інше. Його художня натура дуже творча і, разом з тим , чуйна до неймовірно різних явищ. Розвиваючись, київський автор, справді, входив у русло багатьох, часом далеких одне від одного художніх процесів. При цьому ним ніколи не керувало бажання бути на гребені моди. Маючи тонкий внутрішній слух, неабияке чуття відбору, він не приймав чужого своїй індивідуальності, а завжди знаходив близьке, повчальне для себе й на диво природно освоював це, переплавляючи вже в тканини власних творів, – свобода музичної думки один із сильних боків Сильвестрова.
Докладніше див:
http://duh-i-litera.com/valentyn-sylvestrov/?utm_source=%22Duh+i+Litera+Newsletter%22&utm_campaign=5b0fb8c276-_3_28_2012&utm_medium=email