News: Дівчина без трусів або порнохорор по-українськи
PR msbrand | 01.02.12 11:14:06
«Основоположник російської прози англоман Михаїл Лермонтов дав своєму герою Печоріну у тривожну ніч перед дуеллю не книгу британського класика Генрі Філдінга, а пригодницький роман Вальтера Скотта, тобто твір тодішньої масової літератури. І «чарівну вигадку» пригодницького роману було оцінено дуже високо. Тут я хочу наголосити: поділ літератури на масову й елітарну є винятково типологічним, а не оціночним. І так звана висока, і так звана масова можуть бути різної якості…» — такою сентенцією розпочинається стаття Євгенії Кононенко «Масова література: правила гри» у новому випуску часопису «Українська культура».
Письменниця, перекладач і дослідник культурних явищ Євгенія Кононенко формулює свої особисті критерії доброї масової літератури, такої, щоб направду можна було б захопитися «чарівною вигадкою» в ніч перед дуеллю, а щоб ця розмова була конкретною, письменниця звертається до свіженького тексту масової культури, а саме до роману «Мантра-омана» дебютантки Вікторії Гранецької, який отримав гран-прі минулорічного конкурсу «Коронація слова».
На думку Євгенії Кононенко, читабельність — це необхідна, але не достатня умова доброї масової літератури. А про те, чим же відрізняється масова література від елітарної, які критерії доброї масової літератури та чому Євгенія Кононенко вважає «Мантру-оману» проваллям, читайте у січневому випуску часопису «Українська культура».
Від 31 грудня — у продажу!
Часопис можна придбати у мережі книгарень «Є», кіосках ПРЕСА у Києві та замовити передплатою за телефоном (044)4982364.
Детальний перелік місць продажу по Україні можна переглянути тут — http://uaculture.blogspot.com/2011/11/blog-post_16.html
читач | Контакт: dl57@mail.ru | 10.02.12 12:35:01
Таке враження, ніби кожен відомий чи більш-менш відомий письменник узявся піаритися виключно за рахунок роману гранецької. євгенія кононенко - може й авторитне для когось прізвище, але я його чула лише кілька разів... і хочу сказати, що таким кононенкам тра, перш за все, свої твори писати класні, а не піаритися поливаючи брудом інших... мені твір гранецької сподобався - він цікавий, у чомусь оригінальний і головне - читається на одному диханні, на відміну від книжок усяких там кононенків. не дарма кажуть, критиками стають невдалі письменники.