Книго-виставка
Сучасним майстрам книги
В. Стасенко, зав каф. графіки і дизайну друкованої продукції УАД, к. мистецтвознавства | 27.01.12 21:11:18
Казовський Гілель. Книжкова графіка митців Культур-Ліґи. Художник – Пінхас Фішель. -- К.: Дух і літера, 2011. – 240 с., з іл.ISBN 978-966-378-218-8
Активно використовуючи здобутки і творчі ідеї модерністів початку ХХ століття вітчизняні практики, а навіть теоретики мистецтва, далеко не завжди усвідомлюють все розмаїття цього явища, велика частина продуктивних ідей тієї доби залишаються поза їх увагою.
Вдалою спробою вияскравити найрізноманітніші аспекти формування на початку ХХ століття вітчизняної образотворчої культури, зростання її у складному переплетенні створених або відроджених національних культурних осередків, стало презентабельне видання «Книжкова графіка митців Культур-Ліги», що у 2011 році побачило світ у київському видавництві «Дух і літера». Це видання може бути трактованим продовженням виданого у 2007 році каталогу «Культур-Ліґа: художній аванґард 1910–1920-х років». Культур-Ліга консолідувала переважну більшість помітніших діячів ідиш культури, що знаходилися у той час в Україні – єврейських вчених та митців, і була спрямована на сприяння розвитку найрізноманітніших сфер тогочасної культури на ідиш.
Увагу ізраїльського мистецтвознавця Гілеля Казовського привертає феномен вміщеного у книгу друкованого і тиражованого візуального образу, що йде до зацікавленої цільової аудиторії – до масового споживача. Саме книга, особливості її візуального образу могли стати, на думку духовних натхненників Культур-Ліги важливим засобом комунікації із найширшими прошарками народних мас, які й визнавалися головними носіями єврейської культури. Книга небезпідставно визнавалася одним із найдієвіших засобів залучення до творення й поширення національної культури, що для для євреїв мала стати «не Торою, дарованою на Синаї, що обіцяє радість послуху й погрожує карою за гріхи, а скрижалями, на яких вони пишуть кров’ю власного серця, напругою власних нервів» (прим.1).
Насичений, живий ґрунтовний вступний текст Гілеля Казовського – автора більшості текстів про Культур-Ліґу захоплює, а особливої повнокровності він набуває завдяки влучно вміщеним цитатам та колоритному перекладу Ольги Купріян. Українському читачеві текст стає особливо цінним, адже феномен Культур-Ліґи розглянуто в контексті художніх процесів початку минулого століття і міцно прив’язано до київського матеріалу.
До альбому увійшли репродукції робіт Натана Альтмана, Марка Епштейна, Герша Інгера, Ель Лисицького, Ісхара-Бера Рибака, Олександра Тишлера, Йосефа Чайкова, Марка Шагала, Нісона Шифріна, Сари Шор. Представлено понад 70 книжок, оформлених митцями Культур-Ліґи. Значна частина візуального матеріалу публікується вперше.
Таким чином шанувальники мають можливість доволі повно ознайомитися із методикою творчої діяльності тогочасних митців, об’єднаних у Культур-Лізі, познайомитися із особливістю пластики їх творів. Зауважимо, що попри відмінності, які спостерігаємо в естетичних позиціях різних митців, у них прослідковуються спільні риси – свобода у висловленні власних ідей, спонтанність творчості, відхід від канону. Пластика творів єврейських митців відповідала духу часу, а також тогочасним поліграфічним, фінансовим і естетичними запитами замовників. Не забуваємо, що книжкова графіка залежна від замовника, від літературного твору, від поліграфії.
Модерні підходи організації тектоніки книжкового блоку та побудови композиції ілюстративного ряду художників Культур-Ліги були добре знайомими тогочасному мистецькому середовищу, із розумінням ним сприймалося, перекликалися із творчими шуканнями Василя Єрмилова, Павла Ковжуна, Анатоля Петрицького, Василя Седляра, Михайла Бойчука, Івана Падалки.
У творчому багатоманітні пропонованих митцями Культур-Ліги трактуванні візуального ряду книги, однією із найцікавіших, із погляду на вітчизняну видавничу практику, виявилася творча діяльність Еля Лисицького, який сміливо експериментував із активною сторінкою складання. Несподіваними, однак надзвичайно показовими стали ілюстрації майстра до українських та білоруських народних казок, які виявляють тісні взаємозв’язки єврейського та оточуючого його слов’янського світу.
Сучасним майстрам книги, які велику увагу звертають на філософію шрифтового наповнення друкованої продукції, цікавими будуть експерименти тогочасних митців із пластикою шрифта. Слід зауважити, що частина із художників Культур-Ліги чільну роль у відродженні єврейської культури віддавали єврейському шрифту. Це особливо цікаво, адже шрифт, як графічна абстракція, допомагає чітко ідентифікувати споживачів. Відсікаючи чужорідний елемент, пластика шрифта гуртує, зміцнює й мобілізує свою соціальну групу – у даному випадку – єврейське інтелігентне середовище, що було одним із ключових завдань Культур-Ліги.
Наприкінці видання вміщено перелік ілюстрацій із вказанням до якої книжки роблена ілюстрація, а також каталог творів із вказаними їх розмірами. Ця інформація часто викликає зацікавлення вдумливих дослідників. Доцільним було би також вказати техніку виконання роботи, адже, якщо у певних місцях вона прочитується однозначно, то в інших про техніку виконання ілюстрації може судити лише той, хто тримав у руках оригінал.
Опубліковані матеріали походять із збірок Музею мистецтва та історії юдаїзму (Париж), Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського та приватних колекцій.
Дизайн книги розроблений подібно з попереднім виданням 2007 року. Провокативна, рекламна, жвава та неортодоксальна обкладинка водночас не повною мірою відповідає виданню, оскільки загубила масштабність переважаючого у блоці візуального матеріалу – книжкової ілюстрації. З іншими завданнями дизайну художник видання Пінгас Фішель справився блискуче – зумів надати архівним та музейним матеріалам милої сучасним глядачам динаміки, доволі комфортно провести читача лабіринтом двомовного видання.
прим.1 «Культур-Ліга». Бюлетень № 2. Завдання Центрального Комітету. Київ, червень-липень 1920 року