Новини
У НЕДІЛЮ В УЖГОРОДІ ПОКАЖУТЬ ЛЯЛЬКОВИЙ МЮЗИКЛ ЗА П’ЄСОЮ ОЛЕКСАНДРА ГАВРОША
Н. Малишка | 04.11.11 14:33:39
НА ВИСТАВУ ПРО ІВАНА СИЛУ ЗАПРОШУВАТИМУТЬ СИЛОВІ АТЛЕТИ ЗАКАРПАТЯВідомий силовий атлет Іван Фірцак (Кротон), якого в народі прозивали Іваном Силою, давно став візитівкою Закарпаття. Нещодавно у його рідному селі Білки спорудили гранітний пам’ятник землякові, який виступав у 64 країнах світу, дивуючи всіх своєю дивовижною міццю і силою.
До популярності цього закарпатського богатиря серед сучасних українських школярів долучився ужгородський письменник Олександр Гаврош, який написав повість «Неймовірні пригоди Івана Сили, найсильнішої людини світу», що побачила світ у 2007 році у львівському «Видавництві Старого Лева».Неймовірна історія закарпатця, який, вийшовши з багатодітної бідняцької родини, здобув світову славу, захопила головного режисера Закарпатського обласного лялькового театру «Бавка» Наталю Орєшнікову. На її прохання Олександр Гаврош написав п’єсу «Цирк Івана Сили» за мотивами своєї повісті. І цього року вона здобула перше місце на літературному конкурсі «Коронація слова» у номінації «П’єса для дітей».
А тепер її вже мають змогу побачити і глядачі, бо обласний ляльковий театр поставив не просто виставу, а справжній мюзикл: про веселе і сумне, про кохання і ненависть, про справжніх друзів і не менш справжніх ворогів, дивовижні кульбіти долі, а головне – про життя, яке нагадує цирк на дроті, і про цирк, сповнений життя.
У виставі задіяна вся акторська трупа театру. Музику до пісень написав Геннадій Донецький. Художником-постановником першого закарпатського лялькового мюзиклу є Тетяна Улинець.
Прем’єру у неділю, 6 листопада, закарпатські лялькарі вирішили влаштувати незвично. Адже о 12.30, у проміжку між виставами, на площу перед театром вийдуть силові атлети Закарпаття, гідні продовжувачі справи Івана Сили. «Карпатські ведмеді» покажуть, на що вони здатні. Із дітьми буде спілкуватися і клоун «Цирку Івана Сили», який найспритніших нагороджуватиме справжніми медалями із шоколаду.
У холі театру всі бажаючі зможуть оглянути стенд, який розповідає про дивовижну долю Іван Фірцака (Кротона) і навіть придбати книжку про закарпатського силача із автографом автора.
А по закінченню вистави відбудеться обговорення першого закарпатського лялькового мюзиклу. Початок вистав об 11.00 і 13.00.
Олександр Гаврош народився 26 березня 1971 року в Ужгороді. Закінчив факультет журналістики Львівського національного університету імені Івана Франка. Має понад тисячу публікацій у пресі. Працює журналістом («Україна молода», «Дзеркало тижня», «Український тиждень»).
Член Асоціації українських письменників. Переможець «Коронації слова» 2007 року (ІІ місце) та лауреат 2008 року у номінації «Драма» за п’єси «Ромео і Жасмин» і «В Парижі красне літо…».
Автор поетичних збірок «Фалічні знаки» («Дніпро», 2004), «Тіло лучниці» («Піраміда», 2006), «Коньяк з дощем»(«Факт», 2009); публіцистичних книжок «Моя р-р-революція» («Карпатська вежа», 2005), «Закарпатське століття: ХХ інтерв’ю», («Мистецька лінія», 2006) «Владика Мілан: «Свобода – це можливість обирати добро» («Карпатська вежа», 2009); «Точка перетину» («Грані-Т», 2009); дитячих повістей «Неймовірні пригоди Івана Сили, найдужчої людини світу» («Видавництво Старого Лева», 2007), «Пригоди тричі славного розбійника Пинті» («Видавництво Старого Лева», 2008) – стала лауреатом Всеукраїнського рейтингу «Книжка року-2008» як краще видання для школярів середнього та старшого віку, «Галуна-Лалуна або Іван Сила на острові Щастя» (2010).
П’єса «Ромео і Жасмин» друкувалася в журналах «Київська Русь» та «Сучасність», а також у збірнику п’єс-переможців «Коронації слова» за 2006-2007 роки. Пєса «В Парижі красне літо…» друкувалася у журналі «Київська Русь». Пєса «Любязнійший приятель» побачила світ у журналі «Дніпро».
У березні 2010 року п'єса «Ромео і Жасмин» поставлена в Київському народному студентському театрі «Вавилон», з якою колектив здобув призові місця у травні 2010 року «Ромео і Жасмин» поставлена у Дніпропетровському академічному українському музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка.
Також твори друкувалися в часописах «Сучасність», «Київська Русь», «Ї», «Дніпро», антології «Біла книга кохання», альманах «Джинсове покоління», «Корзо». Окремі твори перекладені білоруською, словацькою, польською мовами.
Засновник і співголова журналістського клубу «НеТаємна вечеря». Автор багатьох творчих проектів.
Захоплення – література, історія, культура.
Олександр Гаврош про свою творчість:
«Важко сказати, що стало першопоштовхом до початку літературної творчості. Якось воно само почалося. Абсолютно несподівано для мене. Раптом написалося і все.
Першою вийшла доволі ризикована збірка еротичної поезії «Фалічні знаки», передмову до якої написав Ігор Римарук. Очевидно, внутрішня сексуальна революція наклалася на сексуальну революцію зовнішню, яка ще й нині триває в Україні і успішно добігає свого кінця. У літературі я хотів сказати те, чого не міг розповісти у журналістиці: про свої особисті відчуття і переживання.
Мені завжди подобалися автори, які могли малим сказати про велике: Василь Стефаник, Григір Тютюнник, Антон Чехов, О’Генрі… Це великі вчителі. Мабуть, тому й сам сповідую мінімалізм у своїй творчій лабораторії. Лаконізм у наші спресовані часи – не тільки брат таланту, але й додатковий шанс, що тебе встигнуть прочитати.
Джерелом натхнення для мене є побачене, почуте, пережите. Те, що особисто мене зачепило. Належу до літераторів, які відштовхуються від життя. Воно – найкращий автор».