Вірші українців переклали курдською і сирійською

Новини

Вірші українців переклали курдською і сирійською

05.01.23 7:50:29

Вірші народних поетів України Тетяни та Сергія Дзюби вже перекладені курдською та сирійською мовами.
Курдська мова належить до іранської групи індоєвропейської сім’ї мов. Нею розмовляють більшість мешканців Курдистану. Ця мова – офіційна в Курдській автономній області Іраку.
Курдистан – це історико-географічне поняття і така етнічна територія на Близькому Сході, у межах котрої курди становлять більшість населення. Територія поділена між чотирма державами: Туреччиною, Іраном, Іраком і Сирією.
В Турецькому Курдистані мешкає до 20 мільйонів курдів, в Іранському Курдистані – близько 8 мільйонів, в Іракському Курдистані – понад 6,5 млн. курдів, а в Сирійському Курдистані – до 2,5 млн.
Чимало курдів живуть і поза межами цієї території. Кілька сотень тисяч мешкають у східноіранській провінції Хорасан, до одного мільйона курдів – у країнах колишнього СРСР, більше 150 тисяч – в Ізраїлі, та ще до одного мільйона знаходяться в еміграції – переважно в Західній Європі. Причому найсильніша курдська діаспора – в Німеччині. Також курдські діаспори є в Австралії, США та інших державах Америки.
Сирійська мова – це літературна мова арамейськомовних християн Східного Середземномор’я. В основі сирійської мови – арамейський діалект Едеси, міста, яке було важливим торговим і політичним центром, починаючи з кінця II ст. до н. е. до середини III ст. н. е.
Найбільше поширення і розквіт сирійська мова отримала, починаючи з II століття, коли нею було перекладено Біблію – це переклад «пешита», що став канонічним у християн-сирійців. Сирійська мова від Середземного моря до Персії була мовою писемності протягом кількох століть. У Візантійській імперії вона була найважливішою мовою після грецької, а в перській державі Сасанідів ця мова займала чільне місце як писемна.
А торговці-сирійці завезли цю мову далеко на схід, до самого Китаю та Монголії. У III-VII ст. сирійською мовою була створена багата література, головним чином церковна, – як оригінальна, так і перекладна з грецької, а також із пехлевійської мови.
Пізніше, з утворенням арабського халіфату, сирійська мова виконала роль посередника між античною грецькою наукою і арабською, позаяк твори грецьких авторів спочатку перекладалися на арабську не з оригіналу, а саме з сирійської.
Вірші українців прекрасно переклала курдською та сирійською мовами відома поетеса з Сирії, доктор Гада Бадран (Dr. Ghada Badran).

Отже, пропонуємо увазі наших читачів вірші Тетяни та Сергія Дзюби курдською мовою.

BY SERHIY DZIUBA
بقلم سيرهيج دزيوبا

* * *
على كف الفضة الخالدة
فتاة صغيرة
تمشط شعرها
مع مشط ضوء القمر
ولا ترى وجهها
في المرآة المتقلبة

حيث كل لمحة
مع التجاعيد
من المجهول
النساء

* * *
على جزيرة
على بعد دموع حواء ،
عانق بإحكام
عن طريق تعمية الصخور البيضاء ،
حيث الأفق
يمكن أسره
إذا لم يصطدم بالبحر ،

وجدت الموسيقى
ملجأ
لتلد
إلى رجل
وامرأة.

* * *
عش طويلا،
اكتب قليلا
ولا تلوم الجنة
عن خطاياك.

* * *
جمال البكاء:
كل عين
الرموش تبكي
جذب
قوس قزح.

* * *
يا قوم،
الرجاء الهدوء
لا أستطيع سماع صوت البحر.


* * *
القديم القديم
يقف الغيتار بشكل كبير
فى الركن
مثل الطفل

BY TETIANA DZIUBA
بقلم تيتيانا دزيوبا
* * *
رحل اليوم مع ضجيج محطة السكة الحديد ،
وأصبحت الظلال على طول المسارات
مما يؤدي إلى زقاق الليل المسدود.
يتم عبورهم من قبل النساء ،
يتضاءل آنا كارينيناس ،
الذين تحموا من المشاكل
فقط حتى الفجر

* * *
سيكون هناك صمت لون الأمل ،
يكون السلام لون السعادة ،
وتسقط التفاحة وتنقسم إلى قسمين.
نصفيها سيأكلها العشاق السعداء ،
الذي لن يلاحظ حواء بكاء خلف الأغصان
شتمها الاسقربوط القديمة.

* * *
ملح الوقت يتسرب
مثل الرمل من ساعة قديمة ،
يحترق ، أوجاع ، ويهيج
ثم يذوب
يصبح البحر
التي من الجيد موسيقى الروك فيها
على موجات اذكار.

لسوء الحظ ليس لوقت طويل ،
لأن الناس مخلوقات برية ،
والبحر ملح.

* * *
الأميرات دائما يقعن في حب الحمقى ،
يقول قوم
حكمة

* * *
أنا أرن الأرقام التي
لا أدري عن ظهر قلب في ذلك الوقت
عندما لا يلتقط أحد الهاتف.
عندها فقط يمكنني سماع الرسالة
لطالما أردت أن أسمع
Translated into Kurdish by Dr. Ghada Badran
А тепер – вірші Тетяни та Сергія Дзюби в перекладі сирійською.



А зараз – вірші відомої сирійської поетеси в перекладі Сергія Дзюби
Доктор Ґада Бадран (Dr. Ghada Badran):


«Блаженні, чиї вірші осяюють шлях, як смолоскип!»



Сирійська поетеса та прозаїк, президент Сирійської академії культури та медіа «Sada Syria», головний редактор журналу «Sada Syria».
Її чудові вірші, перекладені багатьма мовами, опубліковані в арабських та міжнародних газетах. Посол миру. Нагороджена Почесним дипломом Міжнародної літературно-мистецької Академії України.

* * *
Ніжні сльози бринять на моїх устах і в твоїй далечіні...
Ти відчуваєш їх, мій єдиний?

Зцілюється земля, зрошена цими сльозами,
І в грудях палає чарівний вогонь, щоб ти зігрівся.

Світло моїх очей надійно долає непроглядну пітьму,
Тільки б ти щасливо повернувся.

Я борюся зі смутком, розпачем та гіркими ілюзіями –
Заради нашого майбутнього.

Хочеться весни, коли дерева всміхаються, мов наречені,
І серце тьохкає від насолоди, як соловейко.

Моє тіло промениться до тебе крізь найвищі мури,
Озивається кумедними сонячними зайчиками.

Мої сльози – справжні, немов жива вода,
А мої мрії – вічні, як мальовничий горизонт.

Кажуть, що радість – коротка, а печаль – довга,
Однак, що може бути кращим за спільне серцебиття?!

Скарги нікому не потрібні, тому вони губляться,
Натомість ліпше впустити всесвіт і повірити в диво.

Я знаю, що сни здійснюються, а душі розпросторяться
Неймовірною веселкою, обціловуючи світ навесні.


* * *
Ніч любить чарівників і поетів.

Уночі так легко мережити рядки, осяваючи тишу,
Насолоджуючись ароматами дивовижних образів.

Літери з’являються, ніби самі по собі,
І створюють трояндові візерунки.

Проходиш повз квітку смислів, як бджола,
Яка збирає нектар і солодко повертається.

Вірші переповнюють серце поета,
Провіщають сонечко, дощ, іній, росу…

Думки мрійника спалахують блискітками,
Обнадіюють, вражають, спокушують!

Поезія збирається з плодів споглядання,
І оберігає нас, наче рятівна оаза.

Вірші променяться світлом, і ти – щасливий,
Мов людина, яка не має годинника.
Огортаєшся ніжністю, немов ковдрою,
І тобі тепло в найхолоднішу ніч.

Ти – неначе меч, вихоплений із піхов,
Тільки створений для краси та любові.

Вірші, як хмаринки, линуть угору, в піднебесся,
І тоді раптом ти відчуваєш крила за спиною.

Хтось цілує тебе просто в душу,
І ти сам злітаєш над світом, як бог.

Бо тобі потрібна не слава, а ця невагомість свободи.
Блаженні, чиї вірші осяюють шлях, як смолоскип!

© Dr. Ґада Бадран (Dr. Ghada Badran), Сирія

© З курдської та сирійської українською переклав Сергій Дзюба




Відповісти на статтю