Авторка "Кальварії" Євгенія Кононенко -- в російському літературному просторі
ksena@msbrand.net | 28.02.11 11:48:56
У лютневому номері московського «товстого» часопису «Новый мир» опубліковано російський переклад новели Євгенії Кононенко «Два квитки до опери» (переклад А.Бражкіної). Новела увійшла до підбірки оповідань сучасних українських письменників разом із творами Юрка Іздрика, Тараса Прохаська та Юрія Винничука.
Раніше у перекладах Єлєни Марінічевої публікувалися оповідання Євгенії Кононенко «Поцілунок у сідницю», «Півтора Григорюка», «Колосальний сюжет» у часописі «Дружба Народов» (2008, №3), а 2009 року у видавництві «Флюїд» побачила світ збірка оповідань і повістей «Без мужика» (за ліцензією, наданою видавництвом «Кальварія»).
Дещо про авторку:
Євгенія КОНОНЕНКО — письменниця, літературний перекладач з англійської та французької мов, науковий співробітник Українського центру культурних досліджень. Учасник багатьох міжнародних літературних, культурологічних і наукових форумів в Україні, Франції, США, Польщі, Фінляндії, Естонії, Росії тощо. Переможець і лауреат низки літературних і перекладацьких премій.
Народилася 17 лютого 1959 р. у Києві. Закінчила механіко-математичний факультет Київського державного університету ім. Т.Шевченка (тепер — Київський національний університет ім. Т.Шевченка) (1981) та французьку філологію Київського інституту іноземних мов (тепер — Київський лінгвістичний університет) (1994). Живе у Києві, має сина та доньку.
У творчому доробку Євгенії Кононенко поезії, оповідання та есеї, повісті та романи, кілька дитячих книжок, ряд культурологічних розвідок з тем популярної культури та гендерних питань і журналістські статті. Але найбільше визнання Євгенія Кононенко отримала за свою коротку прозу: книжки її оповідань, новел та есеїв постійно додруковуються в Україні, перекладаються за кордоном і є темою наукових досліджень в Україні та за її межами. Сьогодні твори Євгенії Кононенко вже перекладено та опубліковано українською, англійською, німецькою, французькою, хорватською, фінською, чеською, російською, польською, білоруською та японською.
Василь | 28.02.11 11:51:37
Донині так звані товсті російські літературні журнали (на зразок "Нового мира"), викликають повагу і читача, який сподівається там знайти найкраще, сподіваючись на вимогливість редакторів. І справді виглядає престижним опулікуватися в такому журналі. В принципі завжди було цікавим для читача мати такі товсті журнаи, щоб легше орієнтуватися в літератуному житті.Чому це говоримо? Бо, на жаль, в Україні така престижність із кожним роком занепадає, натомість зростає потреба авторів видавати в першу чергу книжки (хоч якої товщини і розмазаності тексту по сторінках)... Журналів (високоякісних за всіма параметрами -- обсяг, добір текстів, критика) обмаль , до того ж вони себе і не просувають. Навіть сайтів не знайдеш із анонасами, тиражі -- мінімальні, якщо не казати мікроскопічні, збуту нема.... А до того ж і гонорарів авторам не платять.
Отож з одного боку тішишся і за видавництво, і за автра, а разом з тим відчуваєш чергову порцію гіркоти.
До того ж як згадаєш той колишній "Новий мір".....Ех! Відбір кращого соціалістичного реалізму із гіршого. Цікаво, як воно тепер?