Новини

Ми – пам’ятаємо!

01.03.17 23:53:20

Минулого тижня на запрошення Національного музею літератури України та пані Марії Морозенко письменниці з Дніпра – Еліна Заржицька, Ольга Рєпіна та Наталія Дев’ятко взяли участь у заході, приуроченому Дню Героїв Небесної Сотні.

---

Оскільки цей захід охопив багато регіонів України, то письменники, громадські діячі й активісти скористалися зв’язком за допомогою Skype, щоб віртуально бути присутніми у залі Національного музею України поряд з багатьма слухачами та гостями.
Кожен з учасників конференції говорив про свої власні почуття та враження від подій трирічної давнини. Хтось співав, хтось читав свої вірші чи прозові уривки. Це були спогади про те, як кожен з українців відчував себе в дні трагічних подій, що пережила наша країна. Описуючи героїчні вчинки українців, хочеться говорити про ці яскраві особистості, їх життя, відвагу, героїчну смерть. Усі оповідання та вірші, всі промови впродовж заходу, кожен помах думки письменника, поета чи оратора, що взяли участь у вшануванні пам’яті Героїв Небесної Сотні, – це не просто слова або спалахи пам’яті. Це особистісний простір, через призму якого автори збирають для майбутніх поколінь загальну картину драматичних подій, що розгорталися на теренах України.
Ольга Рєпіна розповіла про роман «Вбити Антиципатора», який був написаний у співавторстві із Еліною Заржицькою й присвячений подіям на Майдані. Автори стверджують, що кожен з нас хоч одного разу в своєму житті повинен бути чесним перед своїм «Я». Говорять про вибір або, точніше, індивідуалізовану систему вибору в загальнолюдських координатах, яку ніхто ще в цьому світі не відміняв. Про підміну понять (так часто буває в епоху трансформації суспільства). Про любов в революційній ситуації, про зраду, про Місто, в якому матеріальна сторона життя завжди була миліша, але все змінилося: автори відправляють нас до часу, який ми всі пережили два роки тому. Кожен по-своєму.
Однак основне питання залишається відкритим. Розвиток теми: любов і революція − чи сумісні вони? Чи своєчасні? Чи насправді щирі ці пориви в часи, коли мітингова повсякденність перевіряє правдивість наших почуттів, спрямованих на «революційне щастя»?
Людина в наш час не складається тільки з цілей і догм, вона складена з реальної плоті і крові. Тому цей роман про людей, які обирають честь та гідність. Це зовсім не кон’юктурщина чи спроба пов’язати якісь історичні епохи з картиною світу індивіда-людини-особистості. Так, дійсно, автори відобразили нещодавню дійсність, узгоджуючись зі своєю апперцепцією, і тим, як бачить це життя їх референтна група. Але у романі є спроба протиставити у драматичному сюжеті різнополюсні погляди та стилі життя, особливо, якщо це стосується смислового вибору та парадигми життєвого шляху.
Основний «теги» роману – #революція#, #життєвий вибір#, #любов#, #смерть#.
Еліна Заржицька прочитала уривок із роману «Вбити Антиципатора», й зал їй гараче аплодував, тому що неможливо не розуміти складність особистісного вибору, про який йдеться у романі.
Фрагмент роману можна прочитати на http://palisadnik.org.ua/text/ubiti-anticipatora-urivki-z-romanu
Наталія Дев’ятко прочитала новелу «Я – камінь», присвячену пам’яті Небесної Сотні, за яку письменниця отримала тільки найвищі оцінки. Поетка з Дніпра Катерина Калениченко написала їй на фейсбуці: «Уклін Вам, Наталю, за цю неймовірну новелу, яку Ви написали і так красиво її прочитали! Слухала, мов зачарована, про ті страшні події, які сколихнули весь світ і які так талановито Ви переплели в своїй новелі! Кожне слово відточене, мов той камінь, виважене, проникливе, досконале! Не могла стримати емоцій - наверталися сльози, калатало серце, в уяві спливали ті дні, наповнені сумом, відчаєм і великою жагою вистояти в нерівній боротьбі... Дякую Вам за цю присвяту ВОЇНАМ СВІТЛА, які розчулено всміхнулись Вам з НЕБЕС, за все, правдиво і щемно висвітлене Вами, в цій новелі! За Ваше слово калинове, за мову гарну солов'їну - Вам соловейка і калину!!!»
Авторка особисто озвучила написане. Бажаючі можуть прослухати новелу за посиланням: https://www.youtube.com/watch?v=IHq6jQB5Mnw&feature=youtu.be
На останнє хотілося б сказати: ми пишаємось, що нам випала така честь і дякуємо організаторам! Не можемо не згадати люб’язність Дніпровській Центральній міській бібліотеці, фахівці якої допомогли організувати скайп-зв’язок.