Найповніше зібрання творів Джима Моррісона

Новини

Найповніше зібрання творів Джима Моррісона

Видавництво "П'яний корабель" | 16.10.16 12:19:34

На початку грудня 2016 року івано-франківське видавництво «П'яний корабель» видає свою другу книжку «Американська молитва» — довгоочікуване найповніше зібрання творів Джима Моррісона.
До неї входять три збірки поезії, есе та кіносценарій, усе, окрім текстів пісень для рок-групи «The Doors», лідером якої був Моррісон. Над книжкою працювали перекладач Мірек Боднар, художник Кіріл Кіріллов, редактор перекладу Христина Михайлюк, редактор Ярослав Довган, коректор Алла Журава і дизайнери Денис Овчар та Юра Басараб.

Поезія Моррісона, маючи за собою потужне інтелектуальне тло, наївна й безпосередня, як дитина, незабруднена розумом, як свідомість первісної людини, що керується винятково інстинктами, розхристана, дика і навіжена, вдумлива й холоднокровно-спокійна, свіжа і задушлива.Це справжня поезія. Та, що нічого не стверджує. Та, що просто вказує на можливості. Відчиняє всі двері. А ви можете увійти в ті з них, які вам сподобаються.

Передпродаж видання стартував 11 жовтня і триватиме до 30 листопада включно. Замовити книжку можна на сторінці видавництва в соціальній мережі «Фейсбук»

https://www.facebook.com/drunkenboatpublishers/або написавши на адресу sales.db.publishers@gmail.com.


До Вашої уваги кілька віршів та ілюстрацій з книжки:

* * *

Що ти тут робиш?
Чого ти хочеш?
Музики?
Ми можемо грати музику.
Але ти хочеш чогось більшого.
Ти хочеш чогось і когось нового.
Я маю рацію?
Звісно ж, маю.
Я знаю, чого ти хочеш.
Ти хочеш екстазу,
пристрасті і блаженства.
Речі зовсім не такі, якими здаються.
Я веду тебе цією дорогою, він тягне в інший бік.
Я не співаю для вигаданої дівчини.
Я говорю з тобою, моє єство.
Відновімо ж світ.
Храм розуміння у вогні.

Поглянь. Бачиш, як він горить?
Грійся на розпечених жаринах.

Ти надто молодий, щоб бути старим,
тобі не треба пояснювати,
ти хочеш бачити речі такими, якими вони є.
Ти точно знаєш, що я роблю
усе.

Могуть

Я можу зупинити рух
Землі. Я змусив
блакитні машини поїхати геть.

Я можу стати невидимий або маленький.
Я можу стати велетнем і дотягнутися до
найдальших речей. Я можу змінити
хід природи.
Я можу опинитися в будь-якому
місці чи в будь-який час.
Я можу викликати мертвих.
Я можу сприймати події з інших світів,
з потаємної глибини своєї пам'яті
і зі свідомості інших.

Я можу.

Я існую.


* * *


Людям потрібні Посередники.
Письменники, герої, зірки,
вожді.
Для того, щоб життя набуло форми.
Човен з піску, що зліпила дитина
на сонці.
Пластмасові солдатики на мініатюрній
брудній війні. Форти.
Анґар. Ракетні Кораблі.

Церемонії, спектаклі, танці.
Для відродження потреб і спогадів Племені,
заклик до поклоніння, що перш за все
об'єднує, повернення до коріння,
туга за родиною і за
магією дитинства, що оберігає.


* * *

Навіщо я п'ю?
Це дає мені змогу писати вірші.

Іноді, коли це затягується
і все огидне зникає
у глибокому сні,
наступає пробудження
і залишається тільки те, що справжнє.
Коли тіло руйнується,
дух міцнішає.

Прости мені, Отче, бо відаю,
що творю.
Хочу почути останній Вірш
останнього Поета.


* * *

Це мій ліс —
море дротів.
Цей ґелґіт видінь —
моє полум'я.
Ці дерева — люди,
інженери.
І плем'я фермерів
у їхній недільний вихідний.

Боги — режисери.
Камери, грецькі
кентаври на операторському крані,
що ковзають з тихою
гнучкою вишуканістю

у напрямку мене —
клоуна, що стрибає
у величезній зіниці
сонця.

У вигині стегна —
велика небезпека.
Перст помсти —
Господь.
Відповісти на статтю