Новини
Запрошує львівська книгарня "Є"
Книгарня "Є" | 23.02.15 7:23:14
23 лютого — 1 березня книгарня “Є” у Львові запрошує на такі заходиДискусія-презентація книжки Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво?». Спільно з “Видавництвом Старого Лева”.
Дата події: 24.02.2015 (вівторок), о 18:00.
Як зацікавити дітей мистецтвом і чи потрібно це? Як розмовляти з ними про живопис? Якими словами і з якого віку? Якою є мистецька освіта в Україні і у Львові зокрема, як її можна розвивати? Чи ходять діти до музеїв і як вони їх сприймають? На ці та інші питання відповідатимуть перекладачка книжки французької мистецтвознавця Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво?» Софія Рябчук, історик мистецтва, журналіст, критик Наталія Космолінська та мистецтвознавець, завідувачка сектору культурно-освітньої роботи Національного музею у Львові ім. Андрея Шептицького Марія Цимбаліста.
Книжка Франсуази Барб-Ґалль «Як розмовляти з дітьми про мистецтво?» простими словами і в зручній формі підказує, як навчити дітей «бачити» картину, розуміти її й відчувати. На найбільш поширені й актуальні питання запропоновано лаконічні відповіді, покликані задовольнити цікавість і заохотити до нових пошуків. Це конспект, путівник, довідник і мистецький альбом водночас, який можна ретельно вивчати вдома, нашвидкуруч гортати у транспорті чи розглядати в парку. Книга адресована не лише натхненним батькам і педагогам, які прагнуть змалку зацікавити дітей світом мистецтва, – вона й для тих допитливих читачів і читачок, які ніяк не знаходили часу його пізнати. У виданні мова йде про 30 робіт 30 відомих художників з часів Відродження до Постмодернізму. Крім того, наведено поради авторки, як перестати бути для дитини вчителем та стати другом.
“Сектор критики”: обговорення книжок-переможців премії “ЛітАкцент року — 2014” за участі літературознавців Андрія Дрозди, Ігоря Котика, Віктора Неборака.
Дата події: 25.02.2015 (середа), о 18:00.
Тема розмови лютого — книжки-переможці премії “ЛітАкцент року — 2014”. Нагадаємо, цьогоріч 21 січня відбулось визначення й нагородження переможців премії “ЛітАкцент року — 2014”. У номінації “Поезія” переможцем стала Катерина Калитко зі збіркою “Катівня. Виноградник. Дім” (“Видавництво Старого Лева”); в номінації “Проза” — Софія Андрухович із романом “Фелікс Австрія” (“Видавництво Старого Лева”) та Богдана Матіяш із прозовою збіркою “Братик Біль, Сестричка Радість” (“Видавництво Старого Лева”); в номінації “Проза й поезія для дітей” — Галина Ткачук із повістю “Вечірні крамниці вулиці Волоської” (видавництво “Темпора”); в номінації “Літературознавство й есеїстика — Леонід Ушкалов із “Моєю шевченківською енциклопедією: із досвіду самопізнання” (Харків; Едмонтон; Торонто: Майдан, Видавництво Канадського Інституту Українських Студій).
“Коло книжки” для підлітків 14-16 років: обговорення роману Еріха Марії Ремарка “Три товариші”. У рамках проекту «Вся Україна читає дітям», ініційованого Центром дослідження літератури для дітей та юнацтва та Студентським культурним центром “Гілель”, у співпраці з НСОУ «Пласт»
Дата події: 26.02.2015 (четвер), о 18:00
Еріх Марія Ремарк (1898-1970) — німецький письменник, автор романів “На західному фронті без змін” (1929), “Три товариші” (1936), “Тріумфальна арка” (1945), “Чорний обеліск” (1956). У час Першої світової війни Ремарк був мобілізований, воював протягом трьох років, був поранений. Пройшовши втрату юнацьких ідеалів, смерть товаришів, поневіряння повоєнних років, він вплів ці теми у свої романи. Його твори — це історії “втраченого покоління” — людей, які пережили на війні важкі психологічні потрясіння, що впливали на їхнє вже мирне теперішнє. За роман “На Західному фронті без змін” Ремарк був номінований на Нобелівську премію (1931), та через спротив політичних сил Німеччини її не отримав — у тодішньої німецької влади на чолі з Гітлером пацифістський настрій роману викликав лють. По всій Німеччині видання Ремарка кидали у вогнища, письменника звинувачували в антипатріотизмі.
Роман “Три товариші” продовжує тематику “втраченого покоління”. Люди, що пройшли через страх війни, не можуть піти від примар минулого. Військові спогади постійно мучать головного героя. Голодне дитинство стало причиною хвороби його коханої. Але саме військове братерство згуртувало трьох товаришів Роберта Локампа, Отто Кестера і Готфріда Ленца. І вони готові на все заради дружби. Незважаючи на смерть, якою буквально просочений роман, його настрій — прагнення до життя.
Творчий вечір Івана Лучука “50 років у літературі” (до 50-ліття письменника й літературознавця)
Дата події: 27.02.2015 (п'ятниця), о 18.00
Іван Лучук народився 24 лютого 1965 року у Львові в письменницькій родині. Закінчив слов’янське відділення філологічного факультету Львівського університету ім. І. Франка (1986), аспірантуру московського Інституту слов’янознавства та балканістики (1992), докторантуру Інституту літератури ім. Т. Шевченка (2011). Захистив докторську дисертацію «Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письменницької критики» (29 березня 2013). Автор поетичних збірок «Ритм полюсів» (в кн. «ЛУГОСАД: поетичний ар’єрґард», 1996; в кн. «Лугосад: об’єктивність канону», 2007), «Сонетії» (1996), «Паліндромони» (1997), «Тридцять три сонетії» (1998), «Сто одне щось» (2002), «Трохи білого світу» (2005), «Велес – се лев» (2008), «Нове та давнє» (2009), «Дочка Агасфера» (2011), книжечки для дітей «Грайлива абетка» (2009). Видав літературознавчі книжки «Ніби поезієзнавчі шкіци» (1996), «Трохи поезієзнавства» та «Поезієзнавча кафедра» (1997), «Триєдине поезієзнавство» (1998), роман «Уліссея» (2000), збірку есеїстики «Сумніви сорокалітнього» (2008), книгу-пастиш «Історія світової поезії» (2010), літературознавчо-есеїстичні книжки «Дикі думи» та «Літературний джаз» (2011), монографію «Мистецтво поетичне в дискурсі української лірики та письменницької критики» (2012), збірку вибраних рецензій за 2002-2012 «Цебер амброзії» (2013). Укладач альманаху кохання «Королівський ліс – 2» (2002). Упорядник антології української поезії ХХ століття «Дивоовид» (2007), антології української любовної лірики кінця ХІХ – початку ХХІ століття «Літургія кохання» (2008), антологій української поезії для дітей «Зелене Око: 1001 вірш» (2008) та «Зелені очі: 1001 вірш» (2010), антології «Вертоград: Українське поетичне тисячоліття» (2009), антології сербської поезії для дітей у переспівах Оксани Сенатович «Кошеня в кишені» (2010), антологій «Ars poetica: Українська лірика про мистецтво поетичне» та «Мистецтво поетичне: Хрестоматія української літературної критики й есеїстики про поезію» (2012). Співупорядник антології української еротичної поезії «Біла книга кохання» (2008, спільно з Вікторією Стах), антології серболужицької поезії для дітей у переспівах Володимира Лучука «Ластівка з Лужиці» (2010, спільно з Тарасом Лучуком), антології української паліндромії «У сузір’ї Рака» (2011, спільно з Миколою Мірошниченком). Співупорядник (разом із Борисом Щавурським) і науковий редактор шеститомної енциклопедії «Світова література в персоналіях і пам’ятках».
***
Адреса книгарні “Є”:
просп. Свободи, 7.
Вхід вільний.