Новини
Запрошує львівська книгарня "Є"
Книгарня "Є" | 09.11.14 16:20:30
10-16 листопада книгарня “Є” у Львові запрошує на такі заходи:11 листопада (вівторок), о 18.00:
презентація книжки Ольги Деркачової (Івано-Франківськ) «Повидло з яблук». Спільно з літературною аґенцією “Discursus”. Модератор — Богдан Коломійчук.
“Проза Ольги Деркачової розташувалась у тому літературному секторі, де мешкають історії про кохання, де живе висока еротика. […] Так сталося, що сучасна література з фронтів і ярмарків нечитабельного «джойсівського» наративу повертається додому. До свого первинного призначення – майстерно розповідати про те, що хвилює й цікавить людей. Проза Деркачової добре вписується у цей тренд повернення, у веселе звільнення від влади дискурсивних протоколів та кланових конвенцій. Відповідно, письменницю можна привітати: її особисті творчі смаки дивовижно збіглися з настроями, що нині панують у всесвітньому Царстві Літератури”.(Володимир Єшкілєв)
Ольга Деркачова — письменниця; кандидат філологічних наук, доцент кафедри філології та методики початкової освіти педагогічного інституту Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника. Авторка книг художньої прози «Синдром підсніжника» (2006), «За лондонським часом» (2008), «Крамниця щастя» (2013), «Повидло з яблук» (2014) та низки наукових робіт із літературознавства.
12 листопада (середа), о 18.00:
відкрита лекція Петра Гаврилишина (Івано-Франківськ) «Українська трудова імміграція в Італії». Спільно з літературною аґенцією “Discursus”.
Під час лекції йтиметься про політико-правову, соціально-економічну та громадсько–культурну площини життя українських трудових мігрантів у Італії, про італійське імміграційне законодавство, про специфіку трудової зайнятості, кількісні та якісні характеристики української спільноти, вплив на неї італійської імміграційної політики. Петро Гаврилишин приділить увагу повсякденному життю заробітчан та їхньому побутові, особливостям взаємодії з церковними інституціями, становленню українських громадських організацій.
На основі книжки «Українська трудова імміграція в Італії (2001-2011 рр.)».
Петро Гаврилишин (нар. 1987 р.) — кандидат історичних наук, провідний фахівець Центру дослідження Центрально–Східної Європи Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника (м. Івано–Франківськ). Сфера наукових зацікавлень — діаспора та сучасна українська імміграція в країнах ЄС та Америки, міжнародні відносини України після 1991 р., українські землі в складі Австро–Угорської імперії та ІІ Речі Посполитої.
13 листопада (четвер), о 18.00:
презентація графічного роману «Герой поневолі» за однойменною повістю Івана Франка. Художник та співавтор концепції — Міхай Тимошенко. Адаптація тексту та співавтор концепції — Кирило Горішний. Спільно з видавництвом “Леополь”.
День 1 падолиста 1848. У Львові спалахнула революція, що охопила низку країн Європи. Ці події увійшли в історію як «весна народів» та стали темою маловідомої повісті Івана Франка "Герой поневолі". Через півтора століття ця повість оформлена в інший жанр — так званий графічний роман — у такому творі сценарій і малюнки співіснують для передачі сюжету. Ще маловідомий в Україні, цей жанр не обмежується загальновідомим поняттям “комікс”. Американське слово “комікс” (у перекладі – “кумедний”) асоціюється у широкого загалу з жартівливою дитячою книжкою. У “графічному романі” — література як для дітей, так і для дорослих. Візуальний зміст графічного роману призначений для всіх поколінь, частин країни та іноземців, яких, крім Івана Франка, вабить місто Львів, Україна, Польща, історія, мистецтво... або все разом. Створення графічного роману “Герой поневолі” є результатом глибокої документальної роботи та досліджень за допомогою відомих львівських істориків. Оглядач зустріне на малюнках знакові для міста місця та будівлі, які частково збереглися донині.
Сюжет повісті Івана Франка:
Головний герой роману – українець, який не звик до самостійних дій. Його доля кардинально змінюється, коли він мимоволі опиняється у вуличних боях між поляками та австрійцями. Зі Степаном Калиновичем трапляються неймовірні пригоди на львівських барикадах революції "Весна народів" у 1848 р. Іван Франко у своєму творі приділяє увагу боротьбі за свободи громадян, а також національно-культурній свідомості людини. Він підкреслює героїзм та солідарність у час революції.
Про авторів:
Міхай Тимошенко (нар. 1980 р. в м. Мачін, Румунія) – художник та співавтор концепції. Працює в жанрах живопису, карикатураи, графіки. Йому виповнилося 19 років, коли молодий митець повернувся в Україну, країну його прадіда. Міхай Тимошенко закінчив Львівську національну академію мистецтв (відділ графічного дизайну) у 2006 р. Є учасником міжнародних виставок з 1998 р. та автором таких персональних виставок, як “Авто-портрет” та “Театр-портрети”. Його вабить також світ театральної режисури та пантоміми, що впливає на репрезентацію персонажів його графічних романів.
Кирило Горішний (нар. 1977 р. в Парижі) – адаптація тексту та співавтор концепції. Народився в Парижі 1977 року. Здобувши ступінь магістра історії в Сорбонні, 2002 року пoвернувcя на близькі йому терени: у Східну Європу, а саме в Україну — землю його дідусів і бабусь. Відтоді, як фотограф та видавець він намагається збагнути та висвітлити душу країни. Особливу увагу приділяє соціальним, етнічним та історичним питанням. Зокрема досліджує життя гірського народу Карпат – гуцулів. Співпрацює з міжнародною пресою та виставляє свої фотографії у галереях і музеях світу.
14 листопада (п'ятниця), о 18.00:
презентація книжки Зої Казанжи (Одеса) “Якби я була...”. Спільно з “Видавництвом
Старого Лева”.
Про писання і про читання, про політику в житті і життя у політиці, про Одесу і про facebook, про жінок, дітей і бабусь, сльози й радість та про те, що було б, «якби я була…», говоритимуть Зоя Казанжи та головний редактор «Видавництва Старого Лева» Мар’яна Савка.
Зоя Казанжи – журналістка, міжнародний медіатренер, активістка, одна з лідерок одеського Євромайдану, а останні півроку – віце-губернатор Одеської області. Окрім цього, вона ще й письменниця. А може не окрім, а завдяки. Адже хоч у книзі «Якби я була…» і немає політики, міжнародної стратегії, журналістських розслідувань, але у ній присутнє виняткове вміння авторки співпереживати, помічати й відчувати деталі, з яких і будується наше життя. А ще, майстерність правильно узагальнювати, коли у цьому є сенс, і не робити цього, коли недоречно. А ці риси і роблять Зою Казанжи тим, хто вона є: чи у кабінеті облради, чи на Євромайдані, чи під час написання життєвих історій.
Книга «Якби я була…» – це 88 міських історій у facebook-стилі. Тобто історій, тлом для яких незмінно є Місто, а основним акцентом – емоції, увесь розмаїтий спектр від казкового захвату жінки, яка щойно закохалася, до пекучого страху дитини, яка щойно збагнула, що вона в цьому світі самотня. Написані живою мовою, ці історії стають своєрідним дзеркалом, де кожен читач може підгледіти своє відображення, піймати власний спогад, побачити реальність під іншим кутом.
***
Адреса:
просп. Свободи, 7.
Вхід вільний.