Новини

Політика, дитяча книга, аморальність авторів і видавництво…

Андрій Судин | 23.07.14 14:59:11

Днями дуже дивний пост розмістила на сторінці «Фейсбуку» головний редактор «Ввидавництва Старого лева» Мар’яна Савка.

---

«Друзі, ми ніколи не думали, що виставлятимемо такий пост.
Але ситуація останніх днів здетонувала багато болячок нашого суспільства, зокрема і в літературному середовищі - і рвонуло. Я розумію, що всі на нервах, що ситуація затягнулася і ускладнилася, а людська психіка не залізна. Однак, як би не було важко, найбільшим нашим обов'язком є залишатися людьми.
Те, що собі дозволяють висловлювати деякі літератори в публічному просторі, опускаючись до персональних образ, переходить всі межі пристойності, людяності і здорового глузду.
На жаль, такі літератори є і серед авторів нашого видавництва.
Тому ми заявляємо наступне.
Видавництво Старого Лева не несе відповідальності за персональні дії та висловлювання авторів, книги яких виходили друком у нашому видавництві.
Натомість видавництво під час Форуму видавців не виставлятиме для продажу і не презентуватиме книг тих авторів, котрі дозволили собі недостойні висловлювання і вчинки.

Мар’яна Савка, головний редактор»
( https://www.facebook.com/starlev?fref=nf )

Не можна сказати, що у соціальній мережі це викликало якийсь шквал обговорення (скоріше, досить млявий, якщо не рахувати проплачених троллівських коментів, де згадується фашизм і всіляке інше, аби тільки зачепитися за клятих галичан), але зате можна з певністю ствердити, що таке обговорення потрібне.
Одним із перших на такий пост зреагував сайт «Золота пектораль»:

Репресована дитяча література
Книжка віршів для дітей Романа Скиби «Баламутинки» та повість Наталі Пасічник «Терезка з Медової печери», які вийшли у «Видавництві Старого Лева», будуть вилучені з продажу на Форумі видавців, що відбудеться восени у Львові.
«Старі леви» коментують таку свою ініціативу так: «Видавництво Старого Лева» на Форумі видавців не виставлятиме для продажу і не презентуватиме книг тих авторів, «котрі дозволили собі недостойні висловлювання і вчинки» у непростий для країни час. Видавництво не уточнює, що має на увазі під «висловлюваннями і вчинками». У свою чергу Роман Скиба коментує заяву видавців наступним чином: «Ось у нас і з’явилася репресована дитяча література».
http://zolotapektoral.te.ua/represovana-dytyacha-literatura.html#more-9140

Чому мається на увазі, що саме автори цієї книжки поводилися якось так, щоб викликати аж настільки гнівну реакцію, сказати складно (треба розбиратися).
Але для мене особисто суть не в тому, хто себе побачив одразу серед «репресованих», а в іншому. Що після такої заяви репресованим може себе уявити кожен із авторів видавництва. Адже ж жодне прізвище, жодна книжка, жодна крамольна заява когось із авторів видавництва не згадані.
Може, про когось із перекладних зарубіжних авторів ідеться (а не про Р.Скибу і Н.Пасічник)? Які щось сказали публічно на підтримку агресора і тепер «персоні нон граті»? Або ж висловилися «нецензурно» в якийсь ефір...
Чи, може, все ж таки про когось із наших на «ту саму тему»? Таки про Скибу?
Тобто можна собі уявити, ЩО мало б робитися в думках інших авторів видавництва!
Як би там не було, а виглядає воно (особливо для того, «хто знає», про що йдеться), на свого роду залякування. А думай перед тим, як щось говорити, бо перестанемо продавати твої книжки!
А далі із заяви абсолютно, ну, ні на грамульчик, сторонньому читачеві не зрозуміло, про які вислови, які персональні образи, які негідні вчинки авторів ідеться. На чию адресу образи?
Чи аморальність висловів авторів стосується української політики, української армії? Чи «персональність образ» -- конкретних прогресивних політиків, чи самої головної редакторки, а чи працівників видавництва? Інших авторів?
Від чого таки насправді відштовхувалося видавництво, вирішуючи «заборонити до продажу» самим видані книжки і влаштувати собі і авторам економічні санкції?

Хоча найбільше мене що мене в цій історії здивувало, це навіть не сам пост, а кількість «лайків» до нього поставлених... Мало не триста.
Невже стільки людей точно знають, що має на увазі головний редактор видавництва? Чи вони просто «вірять» у видавництво, як росіяни у Путіна? А тому що б воно не заявило, все добре...

У контексті сказаного перший автор, який мені спадає на думку, Мартін Гайдеггер. Не дитячий письменник, звичайно. Але він із націонал-соціалістичної партії вийшов тільки після закінчення війни. І завжди був прихильником фашизму. То що, тепер перестати продавати його книжки на Форумі видавців і взагалі викреслити з контексту філософії?

Звичайно, Гайдеггер – не автор «Видавництва Старого лева», але... Взагалі де у світі яке видавництво може нести відповідальність за дії своїх авторів? Навіть за таких, як Маркс, чи Ніцше... Раніше треба було думати, і не видавати їхніх книжок. І за зміст, а не за «публічні вислови».

Коротше, якщо мова іде справді про «німецько-фашистські», чи там які аморальні «Баламутинки» Скиби, чи «Терезку з Медової печери» Пасічник, то я... в осаді.