Новини
У Польщі на підтримку читання запланували мільярд злотих
А. Судин за матеріаом сайту ksiazki.onet.pl | 16.01.14 19:00:33
Минулий рік став для Польщі порогом в усвідомленні того, хто відповідальний за освіту і культуру в країні, а також і «споживання» книжок, коли спеціальне соціологічне опитування виявило, що лише дещо більше половини поляків тримали в руках книжку хоча б один раз на рік. Це стало поштовхом до державних рішень.Зокрема було ухвалено «Народну програму розвитку читання», яка почала діяти вже січні цього року (як ми вже повідомляли – пригадуєте, книжки, даровані для молодим мамам у пологових будинках?). За найближчі шість років у Польщі на виконання цієї програми буде витрачено мільярд злотих (у перерахунку на гривні – це близько 2,7 млрд грн. за нинішнім курсом). Цього року буде витрачено 23 млн. злотих на придбання новинок до бібліотек, і 30 млн. злотих на модернізацію. На заходи підтримки читання, тобто на соціальну рекламу, організацію літературних фестивалів, освітніх заходів, телепрограм, інтрнет-сторінок про книжки буде витрачено близько 5 млн. злотих. 1, 7 злотих піде цього року на підтримку діючих у Польщі «Дискусійних книжкових клубів», і ще мільйон буде витрачено на кампанію «Рідну мову додай до улюблених», яка має своєю метою виховання «мовної свідомості» поляків.
Правду кажучи, страшно коментувати такі повідомлення з сусідньої держави, яка з нинішніми «керівними» настроями в Україні все більше віддаляється від нас. І як член ЄС, і як країна, в якій думають про народ, а не відмивання грошей, відібраних у громадян.
В сенсі – страшно за нас. Бо ж таки не Польща робить кроки, щоб віддалитися, а наша країна. Чи, може у нашому дефіцитному бюджеті буде витрачено бодай щось на її громадян, у тому числі й на книжкову справу не з популістською метою? Наприклад, проголошений мільйон триста на Шевченківську премію, якої вже ніхто й брати не хоче. Особисто мене аж пересмикнуло, коли почув із уст Г. Герман про те, що це від опозиції залежить («якщо вона буде такою мудрою») прийняття бюджету, в якому закладена АЖ ТАКА Шевченківська премія. Та ж тільки цілком заангажований письменник здатен буде прийняти її з рук теперішнього фальшивомонетника, готового на такі демагогічні кроки.
Натомість про те, що говорилося на парламентських слуханнях при книгу і читання навесні минулого року, депутатів із «більшості» і тоді мало турбувало, а тепер і взагалі ними не згадується. Розроблювана у нас подібна, як у Польщі, програма (хоча і з набагато меншими «амбіціями») не то що забута, а просто похована. Чи потрібен такій владі освічений, розумний народ? Аж ніяк. Її навпаки вдовольнило б ще більше отупіння, у якому легко навчити вірити будь-якій брехні. І про шкідливість революцій, і про фашизм на Заході України, і про дармоїдство чи й паразитизм галичан, і про «жахливість» європейських цінностей, та й про доцільність і правильність застосування сили проти співвітчизників.
Не здивувався б, якби така влада навпаки кинула б гасло, як у царські часи, не пускати на територію України «шкідливих» книжок, створювати списки «правильного» читання (бо ж почнуть читати «не то, що треба»), або й палити. Уже й не про мову йдеться.
Отут вже точно б не пошкодували грошей, як і на ті «антимайдани». Знайшлися б «тітушки» і для книжок...
Чи, може, я не маю рації і після українського опитування, яке дало зовсім не кращі результати, ніж у Польщі, у нас насправді теж прийняті подібні рішення?