Новини
Проект С.Е.К.С.: "Шкільна програма так “вражає”, що далі нікуди”
ГО "Форум видавців" | 14.09.13 17:38:49
Сьогодні, 14 вересня у приміщенні Палацу Мистецтв відбулася дискусія на тему “Сучукрліт у школі: уроку не буде?” в рамках проекту “Не будь байдужим” в рамках проекту ГО “Не будь байдужим” - С.Е.К.С. (Сучасне Епатажне Креативне Слово). . За результатами опитування, яке було проведено в рамках проекту, сучасні київські 11-класники часто не в змозі назвати хоча б пару сучасних українських письменників.У дискусії взяли участь письменники Юрко Іздрик, Світлана Пиркало, Сашко Ушкалов,
Модератор запитувала у письменників чи хотіли б вони, аби їхні твори потрапляли на сторінки шкільних підручників, для того, щоб їх вивчали сучасні школярі.
На що Світлана Пиркало відповіла: “Мої тексти можна вивичати в 11 класі, але у 8 я думаю ще не варто. “Не думай про червоне” – книга НЕ для молодшого шкільного віку... Надзвичайно багато авторів пишуть для віку 12-13 років, але мало тих, які пишуть на вік 15-16 років, як С.Жадан і С.Ушкалов".
"Поет це секс-символ на Форумі, - зазначила Світлана, - В Україні, до речі, не все так погано з молоддю, яка читає,і Форум для неї - затишне місце для сучасної молоді. Ніхто не читає Жадана чи Іздрика масово, бо не кожному це до душі. Але коли в школі діти вивчають нудну літературу, а приходячи додому витягають цікаву книжку, то це смішно! Навіщо тоді забивати дітям мозок непотребом? Навіщо взагалі ця школа?. Я в шоці від того, що багацько підлітків полюбляють читати порнографічну еротику як наприклад “50 відтінків сірого”, бо полиці книгарень наповнені справді хорошими книгами”.
“Читати мене у 6-7 класі? Нехай Бог боронить, кому воно потрібно? І в 11 теж. Є й такі 8-ми класники, яким подобається моя творчість, але далеко не всім. Бо все-таки діти зараз інші, аніж були колись”, - відхрестився від перспективи побачити себе у шкільній хрестоматії Юрко Іздрик. На пропозицію заборонити сучукрліт у школі відреагував байдуже:
"Шкільна програма мене так “вражає”, що далі нікуди”
“Коли я прийшов до школи на зустріч з читачами, то по завершенню вчителі української мови і літератури були дуже невдоволені моєю творчістю. Були там і нецензурні слова, яких я уникав і замінював на більш лояльні. Ці вчительки хотіли відправити мене до псих-лікарні. Спитали учнів, що вони про мене думають (сподіваючись, що ті обіллють мене брудом). Але учням таки сподобалось. Знайшлась дівчинка, яка виручила вчительку і зауважила мені за брудні слова. І я її розумію. З однієї сторони, я – письменник якийсь там, а з іншої - вчителька і хороша оцінка за чверть, - поділився Сашко Ушкалов, - Раніше був вчителем, викладав літературу у 9-10 класах. Протримався лише 3 місяці. Це складно, адже часто знання сучасників на рівні: “ооо, це ваш Жадан, я його не понімаю". Старався зацікавити дітей біографією автора. Адже письменники - це не лише портрети тих ,які висять у кабінеті в рушниках, а й живі люди".
Ірена Карпа: “ Я поцікавилась у школярів: “Кого ви знаєте з сучасних письменників?”.Відповіли: Лесю Українку. Мені дивно чому, підлітки не цікавляться сучасною літературою. Можна прочитати цього самого Дереша, який найлегше вкладається у голові серед письменників для підлітків. Але свідомість учнів залежить насамперед від батьків та вчителя. Якщо батьки думають, що слово “срака” – це вершина української аморальності, то нехай ознайомляться з сучасною продукцією”.
Підготували Ірина Антонів, Ірина Монастирська, Марія Гасюк і Марія Юськевич