Новини
Як писати книги, чому їх варто читати і що в них шукати – дізнайтесь на Дитячому фестивалі
ГО "Форум видавців" | 15.05.13 18:39:56
На Дитячому фестивалі у Львові Антон Санченко розкаже, як видати власну книгу. Ірина Славінська – як полюбити сучасну українську літературу. А Максим Кідрук – що у цій літературі варто шукати.Нагадаємо, загалом на Дитячий фестиваль завітають понад 30 письменників з різних країн.
Антон Санченко і «Самовчитель графомана»
Антон Санченко представить свою нову книгу – «Самовчитель графомана». Він розповідає:
– Що в книзі? Ну, перш за все, комікси Віталія Січкарчука про письменників. І поради, як будувати свою «літературну кар'єру» таким чином, щоб не надто набридати близьким та друзям. Ні слова про саму творчість, бо це справа індивідуальна чи навіть самітницька. Натомість, у книзі йдеться про перші відгуки на твори. Перші публікації в часописах. Про літературні сайти. Про проблему вибору, який має здійснити молодий автор, щоб рухатися далі.
Книга написана з власного досвіду автора. Санченко описав усі свої поневіряння аж до моменту виходу першої книги.
Чому «Самовчитель графомана»? Бо цим словом («графоман») усілякі літературні невдахи люблять лаяти молодих авторів, констатує автор. У книзі є про це цілий розділ.
Ірина Славінська розкаже, як полюбити сучасну українську літературу
Українська журналістка, ведуча, перекладачка та літературознавець Ірина Славінська проведе майстер-клас «Як полюбити сучасну українську літературу». Вона каже, що ми – свідки історичних подій. Тут-і-тепер, на очах у захопленого глядача, з’являються нові тенденції, нові книги. Вирують пристрасті і пульсує життя.
Ірина Славінська добре орієнтується у світовій та українській літературі. Відвідини її майстер-класу можуть закінчитися для гостей розривами шаблонів та трощенням стереотипів. Наприклад, вона пояснює, чому, на її думку, не існує цілісної світової літератури, а Україна у літературному сенсі не є «відстаючою».
– Я не дуже вірю в існування якоїсь цілісної світової літератури. Це міф, – каже Ірина Славінська. – Те, що користується попитом у Франції, може узагалі не користуватися попитом у Сполучених Штатах Америки. І так само я не дуже вірю в ідею про відставання літератури. Це радше термін для заводів: один завод виплавив більше сталі, а другий менше, тому він відстає. Література так не працює. Очевидно, що є якісь тренди і теми, що більше запитувані десь і більше запитувані у нас. Тому я би не робила з цього катастрофи.
Щодо трендів в українській літературі, літературознавець каже:
– Очевидно, що це історичний роман. На цю тему багато писано і сказано – що більшість популярних історичних романів, які виходили на український ринок, так чи інакше зачіпають теми нашого історичного минулого. Не всі вони є історичними романами у повноцінному значенні цього поняття, але більшість з них торкаються питань минулого і знаходять свого читача. І це природно. Зараз відбувається процес осмислення того, що було з Україною, якихось найбільш болючих травм. Це війни, Голодомор тощо.
Майстер-клас Ірини Славінської – це набір практичних рекомендацій для читача. Журналістка розповість про те, що відбувається в сучасній українській літературі. Навіть той, хто в житті не брав до рук книги наших нових авторів, на майстер-класі отримає інструментарій, як орієнтуватися у цьому морі книг та імен.
Максим Кідрук та його технотриллер «Бот»: цікаві факти про світ на тлі гострого сюжету
Щодо Максима Кідрука, то він презентуватиму свій технотриллер «Бот». Сюжет книги базується на цікавих фактів про техніку, особливості людської фізіології, закономірності функціонування людського мозку. Автор розповідає:
– Роман заснований на трьох основних стовпах. Це нанотехнології, програмування і людський мозок. Колись я був програмістом і багато технічних деталей, які описую в романі, знаю з власного досвіду. У тому, де я не фахівець, співпрацював з трьома професіоналами: кандидатом хімічних наук, лікарем-фізіологом і психіатром. Вони пояснювали мені ті чи інші аспекти, щоб я міг описати їх адекватно.
Технотриллер – це жанр, де письменник досліджує взаємодію людини з наявними технологіями, а насамперед – проблеми, що призводять до техногенних катастроф. «Роман «Бот» є класичним технотрилером», – каже автор.
Щодо сюжетної лінії, то 27-річний киянин Тимур, котрий заробляє програмуванням ігрових ботів, отримує цікаве замовлення. Якось до нього приїжджає колишній клієнт, що замовляв у Тимура «сирий» нескомпільований код для нібито керування групою ігрових ботів. Клієнт кличе нашого героя у відрядження і пропонує дуже спокусливу зарплатню – більшу, ніж у топ-менеджерів Microsoft. Правда, є один нюанс – їхати треба у пустелю Атакаму на півночі Чилі, що має лиху славу через аномальний клімат. Атакама – найсухіша пустеля на планеті Земля. Тимур не дурень – він розуміє, що працюватиме над чим завгодно, тільки не над ігровими ботами. Лишень потреба в заробітку і цікавість беруть верх. Як наслідок, хлопець вв’язується у неприємну історію з божевільними вченими, що експериментували із програмуванням та людським мозком.
Несподівані ігри на Дитячому фестивалі: бавитись словами, малювати на піску
Завітавши на Дитячий фестиваль у Львові, можна буде стати справжнім чарівником – жонглювати словами і малювати на піску. У цьому допоможуть фразеолог Тарас Береза та Іван Білостоцький – автор пісочних мультиків.
Тарас Береза проведе майстер-клас з володіння фразеологізмами. Наче японські самураї мечами, учасники заходу вправлятимуться з прислів’ями і приказками, яких пребагато в українських казках.
Фразеолог досліджував живу українську мову за останні двадцять років у порівнянні з англійською. Каже, багато «смачних» висловів втратилися і тепер не вживаються. Наприклад, фразеологізм «гнути кирпу» зник з публіцистики, хоча раніше користувався попитом.
Варто додати, що багато фразеологізмів ми вживаємо у щоденному житті мимохіть, між іншим. Сприймаємо їх як належне. Хоча в дитинстві нам ці вислови стали зрозумілі і звичні завдяки казкам. Наприклад, «піти світ за очі», «як рак на горі свисне», «сорока на хвості принесла», «знову за рибу гроші». Про значення цих та інших висловів і розповідатиме Тарас Береза учасникам фестивалю.
Майстер-клас зі створення сюжетної пісочної анімації проведе Іван Білостоцький (студія «Гра світла», м. Київ). Це справжня містика – спостерігати, як з-під пальців автора народжуються персонажі та історії. Як вони зникають і замінюються іншими. Учасники майстер-класу самі зможуть освоїти ази цієї магії.