Новини
Цифра таки наступає?
За матерілами польських ЗМІ | 20.01.13 9:42:52
Світовий ринок цифрової продукції нині неабияк турбує видавців. Зрештою, не тільки їх, але і багатьох учасників ринку, який загальними словами можна назвати «інформаційним». Як у галузі книги, ЗМІ, так і бібліотек. Зміни для багатьох виглядають, з одного боку обнадійливими, а з іншого – страшнуватими. Не ставлячи собі за завдання тут це аналізувати, оповімо про кілька новинок із сусіднього з нами і досить близького за менталітетом ринку Польщі, за яким інколи «підглядаємо».Наприклад, минулого тижня у польських ЗМІ з’явилося повідомлення про можливі складні зміни у виданні підручників для вищої школи. Зокрема, міністерство науки і вищої освіти Польщі (полякам, до речі, пощастило, вони не лише не мають міністерства, яке, як у тарілці борщу містить все в одному – і науку, і освіту, і молодь і спорт, але мають два міністерства, що опікуються освітою і наукою, а також вищою освітою окремо) повідомило про намір переводити видання підручників для вищої школи в електронний варіант.
Річ у тому, що донині більшість підручників для вищої школи в Польщі виходить за рахунок держави, тобто його фінансує міністерство. Видається близько 250-300 підручників на рік і виділяється на це близько 9 млн злотих (приблизно 23 млн. грн. на наші гроші). Однак, як зазначають польські експерти, щороку з таким підходом знижується якість видання як із боку редакційно-видавничих процесів, так і навчально-методичного значення, і навіть з огляду на відповідність наукових даних світовому рівню. Відтак міністерство вирішило, що якщо вже фінансує підручники, то видавництва вимушені надавати йому електронні версії підручників. Відтак ці файли будуть обов’язково надаватися Національній бібліотеці Польщі, а та, в свою чергу безплатно розсилатиме його іншим бібліотекам, які входять до системи бібліотечної співпраці. Тобто студенти хоча і не будуть мати можливості безплатно отримати підручник, зате зможуть безплатно ним користуватися в бібліотеці. Це викликало шквал опору з боку видавництв. Зокрема, проти виступила Спілка видавців вищої школи (є і така). По-перше, проти зниження рівня до фінансування підручників, по-друге щодо перекладення максимальної ринкової відповідальності і ризиків на видавців. До того ж ішлося про те, що на таких умовах може цілком зникнути видання підручників зарубіжних авторів, які навряд чи погодяться на такі умови з використанням авторського права. З іншого боку, автори підручників заявляють, що і без того ніколи не бачили гонорарів за написане і опубліковане, хіба що в межах отримання частини тиражу. Суперечка триває, хоча міністерство прагне запровадити не тільки ці зміни, але і підвищити вимогливість до самого змісту, налагодити інститут рецензування тощо.
Зявляються й інші віяння з боку самих навчальних закладів. Наприклад, бібліотека одного із найбільших навчальних закладів Польщі – «Вроцлавська політехніка» оголосила про те, що найближчим часом перейде тільки на електронні версії видань і ліквідує не тільки традиційне видавництво, але і традиційну книжкову бібліотеку. Мовляв, у більшості навчальних закладів світу нині існує тенденція до економії коштів на виданні, закупівлі, зберіганні книжок. Відтак замість бібліотек буде створюватися свого роду науково-технологічні центри.
Чи не під загрозою видавництва, які досі видавали книжку для вищої школи?
Без сумніву, в Україні, дещо інша ситуація з такими книжками. Є і «ринково працюючі» видавництва, без дотації міністерства (яке «опікується» частіше підручниками для середньої школи із набагато більшими тиражами), але є часто і видання, які виходять за рахунок самих навчальних закладів, де останнім часом теж через «неринковість» таких видавництв часто виникає проблема самоокупності, низькі тиражі підручників, а відтак прагнення економити. Досить часто застосовуваною є глибоко антинаукова і антипедагогічна практика (яка знижує рівень публікацій) видання не тільки без гонорару автору, але взагалі за кошт автора. Адже не секрет, що у нас навіть наукові публікації виходять часто за кошт автора. Чи може такий підхід стимулювати рівень публікацій?
Відтак, слід очікувати, перед нашим ринком незабаром стоятиме не легша проблема.
Щоправда, є й обнадійливі для видавців факти, які, щоправда, лежать, у сфері, без сумніву, інших напрямів книговидання. Днями через польські ЗМІ торговельний інтернет-сервіс Allegrpo, однин із найбільших у Польщі, повідомив, що за грудень через нього було продано понад 579 тис. книжок (і це тільки через нього! – ред.). Саме традиційних. Іншими словами, поляки і надалі одним із гарних різдвяних подарунків вважають книгу.
Шкода, що у нас таких публікацій і статистики нема... може, ми такі самі, але цього не знаємо?