Новини
Та поезія, яку не можна не любити...
11.11.12 12:24:49
Пастух бджіл : збірка поезій / Наталя Пасічник – К. : Гамазин, 2012. – 116 с. – (Серія «Зона Овідія»).Коли маєш для себе відкрити збірку віршів, то годі взяти щось для себе із анотації...
"Вірші Наталі Пасічник дуже ритмічні і плавні. Спроби узагальнень і психологізму, метафоричність, апеляції до міфологічно-архетипового, а також схильність до ефектних, майже афористичних формулювань – ось, здається, ті головні «кити», на яких ґрунтується її поезія.
Ні, не дасть нам нічого жоден навіть дуже захоплений і щирий критик, скільки б про це не написав своїх і запозичених слів...
Треба самому прочитати це. Перегорнути хоча б кілька сторіночок, щоб для початку тільки зануритися у цей справді вільний простір "іншого світу", а далі відчути свою невагомість у ньому і бути підхопленим течією солодкого майже наркотичного плину...
***
по звіриних слідах по поламаних стеблах
де піском догорає сухий деревій
кисло пахне повітря хитається гребля –
то бджолиний пастух доганяє свій рій
зблисне камінь на дні рій окреслить рівнину
і найглибша трава раптом стане нічим
той хто в неї впаде хто володар бджолиний –
з того питимуть мед видихатимуть дим
****
жовта зграя комах під крихкою корою
пораховано соти позначено ціль
хоч сліди пастуха досі пахнуть травою
а таки безпомильно ведуть на зайців
з того боку дерев що пітніють під мохом
де в сльозі бурштиновій бджола не стиха
грудка попелу-пилу датована роком –
це загублена шапка її пастуха
сонце зблисне в очах що з’явились нізвідки
і раптово пірне в їх тремку каламуть –
він прийшов пити мед в нього мокрі повіки
ліс густішає в темряві бджоли гудуть
****
з гіркої трави її диму густого
зі слів що не вимовиш жодною з мов
безмежно углиб проростає дорога
і знаки лишає на дні підошов
долоні твої у яких по червінцю
аби відкупитись від чорних почвар
йдемо і безодня під нами іскриться
немов не вдалося позбутися чар
так мокре пташа затріпоче між листям
і звістка сумна не дійде до людей
що ліс який раптом закінчився містом
сховав нас обох і тепер не знайде
****
кому слова кому щілини в дверях
ледь-ледь та й згасне світло у вікні
ми - те що інші знайдуть на папері
і те що потім зникне у вогні
тому так легко йти вночі на запах
тому так важко стукати в серця
до звірів що стоять на задніх лапах
й не знають мови іншої ніж ця
.....