Навчаюча наука

Книго-виставка

Навчаюча наука

А. Судин | 27.03.14 20:40:34

Зелінська, Надія: «Наука байдужа до біографій своїх творців...»: Вибрані твори. –Львів : Українська академія друкарства, 2013. – 408 с.

Ця книжка доктора філологічних наук, професора, завідувача кафедри видавничої справи і редагування Української академії друкарства Н.В. Зелінської з’явилася минулого року восени. До певної міри і за формою, і за змістом вона виглядає, як приурочена до ювілейної дати від дня народження авторки, однак, без сумніву належить до того, що має у підсумку зовсім інше значення.
Можна сказати так: це не стільки підсумок багатолітньої праці, виявлений у виборі перлин із публікованого раніше, скільки виправлення ситуації із сучасним станом публікацій, важливих як для наукової комунікації, так і для підготовки фахівців галузі. Наприклад, із їх доступністю. В одному цілому тепер зібране те, що було розкиданим по різних джерелах інформування, посортованих по різних полицях бібліотек. До того ж справді вибране найоптимальніше для формування і наукової, і практичної, і освітньої ділянок галузевого комунікативного поля – видавничого, редакторського.
До речі, коли нині дивишся на наукову публікаційну активність у сфері видавничої справи, навіть узагалі книжкової справи, то час від часу починаєш сумніватися у тому, що вона є. Власне, більшість публікацій тут з’являються винятково як так звані «фахові» і то тільки тоді, коли авторові це «треба». Наприклад, у процесі нагромадження статей, необхідних (кількісно) для захисту тої чи іншої дисертації, причому про комунікацію (яка потребує оперативності), на жаль, не йдеться, та й про особистий інтерес у амбітній заявці про себе як науковця, не кажучи вже про гостру, чи жваву полеміку.
Можливо, у сказаному є певна частка перебільшення (нехай навіть і провокативно помилкового), але справді надто часто стикаєшся нині з тим, що науковець просто не тільки не має, де писати, але і не має «що писати».
Власне кажучи, опубліковані вибрані твори демонструють приклад цілком іншого – бажаного, потрібного, навіть, можна сказати милого серцю науковця. Адже більшість статей писані тут не «задля треба», а якраз від тог, що в нормальних умовах спонукає науковця писати – ділитися думкою, сперечатися, доводити, зрештою, і повчати.
Зібрання поданих у книзі статей доводить якраз те, що може подати приклад сучасним науковцям, потенційним видавцям – спонука публікації (наукової) не тільки не мусить бути зовнішньою, але ж навпаки – вона справжня, якщо йде з глибини потреби полемічного запалу науковця, його особистого задоволення від зробленої роботи і особистих наукових відкриттів і здобутків, якими хочеться ділитися...
Пригадую навіть ще ті перші лекції і практичні, на яких мені довелося бувати у Н.В. Зелінської ще студентом. Це запалювало і тоді. Самостійністю думки, свободою «спільної» побудови думки, разом з тим причетної до школи, яка тоді активно формувалася у Львові в тодішньому Українському поліграфічному інституті, і врешті утвердилася як завдяки її творцям, так і талановитим учням. Здається, ці вибрані твори є наочним підтвердженням життєвості цієї школи. Ефект концентрованого читання вибраного, яке є не тільки, повторюся, результатом наукової діяльності, але і вагомим навчальним матеріалом з ознакою не стільки «наповнення», скільки «залучення». Запалом полемічності, виваженістю аргументів, точністю висловів, прикладами аналізу і наукових порівнянь, редакторськими підходами, професійними відкриттями, зрештою, навіть способами ведення розмови...
Книга наповнена як досвідом, так і практичними порадами і рекомендаціями, на які варто опиратися. Між іншим, і той випадок, коли наукові матеріали писані не лише «для науки», а корисні і практикам.
Трішки знаючи Надію Віталіївну, розумію, що вибрала для складення в єдине ціле по можливості саме те, чим може тішитися, в чому бачить ту чи іншу знахідку, що не потрапило в котрусь із радніших великих праць і які не хочеться розгубити, а відтак, як колишній її студент, що цілком довіряє її авторитету, знаю, що це варто читати.

Із анотації:

Статті, доповіді, рецензії, що увійшли до книги, торкаються різних аспектів теорії та історії видавничої справи і редагування. У фокусі досліджень – проблеми науки як рушія суспільного прогресу, інтелектуальної вершини культури кожної нації та головного «героя» наукової літератури, носія особливої поетики і живильного середовища наукового книговидання. Написані, опубліковані чи виголошені у різні роки тексти вперше представлені комплексно, що дає змогу не лише відтворити динаміку поглядів авторки, а й продемонструвати зміни у ландшафті сучасних соціальних комунікацій. В окремий блок зібрані здебільшого не друковані раніше публіцистичні твори культурологічного спрямування.
Для науковців, викладачів, аспірантів і студентів, чиї професійні та дослідницькі інтереси зосереджені у царині видавничої справи і редагування, наукового книго- та пресовидання, соціальних комунікацій загалом.

ЗМІСТ

Від упорядників

ВИДАВНИЧА СПРАВА І РЕДАГУВАННЯ: ІСТОРІЯ, ТЕОРІЯ, ПРАКТИКА 11

Робота редактора над перспективою (планами) у викладі...... 13
Залежність викладу від особливостей процесу створення тексту ... 18
Сприйняття тексту: передумови, механізм, шляхи полегшення ... 22
Сучасні проблеми літературного редагування у висвітленні лінгвістичної теорії Л. В. Щерби .................... 28
Історія видавничої справи в Україні: до перегляду концепції .... 34
Сучасний видавець-редактор: українська та британська моделі підготовки........................... 39
Редагування – творчість чи «облік і контроль»? (До проблеми суспільної реабілітації фаху)...................... 35
Едиторика — теорія і практика редагування у реаліях нового тисячоліття 48
Типологічні проблеми редакторської підготовки видання: теоретичні та методичні аспекти...................... 60
Редагування як форма соціальної відповідальності: на перехресті дослідницьких парадигм..................... 66
Місце видавничої справи в системі сучасних соціальних комунікацій 73
Проблеми теорії редагування: між «сучасними» концепціями та «архаїчними» практиками.................... 77
Видавнича справа та редагування: теоретичні пошуки та соціальні ефекти............................. 82

НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ І ВИДАВНИЧІ РЕАЛІЇ........... 89

Стилістика.......................... 91
Літературна якість наукового тексту в загальній проблематиці культури мовлення....................... 91
«Коли шляхи смутні й нічого не віщують ...» [Який він, науковий стиль?]............................ 92
Засоби інтелектуалізації сучасного наукового стилю........ 96
Формування сучасного наукового стилю і подолання провінціалізму 97
Гуманізація наукового стилю в ретроспективному і проспективному аспектах............................ 99
Естетичні властивості наукового мовлення (на матеріалах української наукової прози)......................... 100
Українська наукова періодика кінця XIX - початку XX ст. як джерело формування мови сучасної науки.........101
До джерел формування сучасного наукового стилю........ 105
«Мова вирішила долю українського відродження» (Українознавчий світогляд як основний чинник формування нової української наукової літератури у XIX - на початку XX ст.)............... 112
Сучасна наукова періодика: пошуки «нової мови»......... 117
Поетика.............................. 120
Риси полеміки в українській науковій публіцистиці (на матеріалах рецензій у «Записках НТІП»)................... 120
Науковий текст як явище національної культури.......... 126
Публіцистичність української наукової прози (спроба ретроспектив¬ного огляду)........................... 131
Поетика наукового тексту: парадигма естетичної оцінки...... 136
Поетика української наукової прози: спомин про майбутнє..... 137
Поетика як стратегія текстотворчосгі: трансформація лексичного значення............................ 141
Наукова творчість Івана Франка: самореалізація поетики «непоетичного» ............................ 145
Українська наукова література XIX - початку XX ст.: поетика тематики 150 «Від... конкретних виображень зовнішнього світа... до з'ясування научних дослідів» (універсальна поетика Володимира Домбровського як інструмент аналізу наукового тексту).............. 158
Естетична оцінка наукового тексту як складова поетики Олександра Потебні ................... 161
Науковий портрет у дискурсі української публіцистики XIX – початку XX ст.............................. 168
Сучасний науковий дискурс: парадокси розвитку......... 176
Прагматика.......................... 184
«Літературно-Науковий Вістник»: пошуки нового типу....... 184
Українська наукова книга XIX ст. як об'єкт національної бібліографії (спроба історико-типологічного визначення)........... 187
Наукова книга на книжковому ринку України........... 198
Ринкові перспективи сучасної наукової книги: зміна критеріїв видавничої оцінки.......................... 212
Українська наукова публіцистика в сучасних типологічних вимірах: реалії та прогнози........................ 215
Українська наукова публіцистика: феномен чи фантом?...... 227
Дзеркало сучасної науки: книговидання в Укра'ші 90-х....... 239
Видавнича оцінка сучасної наукової книги (з досвіду зарубіжних дослідників) ............................ 248
Культура наукової книги: розкіш чи необхідність?......... 253
Дискурсивні практики української науки у дзеркалі видавничих реалій 259
Наукова книга в сучасному світі: тест на виживання........ 266
Наукове книговидання в Україні: на шляху до перезавантаження . . 273
«Традиційна» періодика у системі сучасної наукової комунікації: тенденції та перспективи...................... 279

ПОСТАТІ: ВЧИТЕЛІ І ДРУЗІ..................... 289

Михайло Максимович як творець та видавець української наукової літератури нового часу...................... 291
Володимир Навроцький: «бистрий розум» і «патріотичний ентузіазм» 296
Кирило Трильовський...................... 302
Осип Маковей.......................... 305
Агатангел Кримський - редактор і видавець наукової літератури...... 311
Геніальна дитина у світі зіпсованих дорослих [Пам'яті Наталії Непийводи] . 315
Кілька неформальних міркувань напередодні ювілею [До 50-річчя Володимира Різуна]....................... 317
Олександра Антонівна Сербенська: у невтомних пошуках нового . . 318

РЕЦЕНЗІЇ ТА ВІДГУКИ........................ 321

Настільна книга ваша...: Рецензія на книгу Н. П. Бутенко «Словник асоціативних означень іменників в українській мові»........ 323
Repetitio est mater studiorum?...: Рецензія на книгу В. Ю. Середи «Вчись мислити логічно»........................ 325
Відкриваючи Всесвіт періодики: Рецензія на книгу «Українська преса в Україні та світі ХІХ-ХХ ст.»............ 329
Рецензія на книгу О. Іванової «Сад літератури в журнальній оптиці сучасності: Медіа комунікації з, для і про літературу»......... 332
Про бібліографію – майже... для кожного: Рецензія на книгу М. І. Женченко «Загальна і спеціальна бібліографія»... 334
Моральні принципи «голосу країни»: зміна парадигми: Рецензія на книгу А. Г. Пономаренко «Морально-етичний дискурс сучасних друкованих та електронних ЗМІ»................... 336
Відгук на автореферат дисертації В. Д. Буряка........... 339
Відгук на автореферат дисертації Е. Г. Шестакової......... 340
Відгук офіційного опонента на дисертацію М. В. Бутиріної..... 344
Відгук офіційного опонента на дисертацію В. Е. Шевченко..... 347
Відгук офіційного опонента на дисертацію О. М. Сушкової..... 351
Відгук офіційного опонента на дисертацію А. О. Бессараб..... 355
Відгук офіційного опонента на дисертацію А. М. Носко....... 359
Відгук офіційного опонента на дисертацію В. І. Теремка...... 362

НE ЛИШЕ НАУКОЮ........................... 369
Віденські ескізи......................... 371
Віденські пальми і мисливці на снігу............... 373
Книжковий Відень: до і після Гутенберга.............. 376
Бібліотека як дзеркало австрійського гуманізму.......... 379
«Наші» у Відні.......................... 382
Відень - це Львів... яким би він міг бути.............. 387
Книжковий світ Відня - «світло після темряви»........... 390
Дещо про книжкові форуми................... 390
Шість небеззаперечних міркувань про IV Форум видавців у Львові Форум видавців у Львові як дзеркало книжкових ювілеїв?...... 393
Що там, за Ла-Маншем?...................... 395
Незатуманений туманний Альбіон, або Як українці до Англії літали
Знову Альбіон, і знову нетуманний................ 395

Відповісти на статтю