Критика, рецензії

Цікаво, чи читав це сам Ю. Винничук

А. Судин | 03.03.12 19:44:45

Репліка

Боротьба за честь і «гідність» письменника Ю. Винничука сягає неабияких масштабів. Не в сенсі виступів з боку громадськості, а в сенсі патетичності. Не багато не мало, а на сайті Національної спілки письменників України його за гнівний опус із застосуванням вульгарщини (читаний публіці зі щасливим виразом на обличчі) і з закликом до вбивства «п.....а» вже залучили до «лику святих і мучеників», порівнявши із Т. Шевченком і його поемою «Сон» (де, як відомо, Шевченко назвав царицю опеньком засушеним, а царя порівняв із ведмедем).

---

Ось для ознайомлення посилання на публікацію:

http://ualit.org/?p=9420

Якраз впору готувати постамент для пам’ятника, на якому викарбувати незбутні рядки...
Нічого не маючи проти того, щоб боротися за свободу слова і проти політичних переслідувань (в тому числі й у випадку з Ю. Винничуком), однак зовсім не хочеться стати в лави захисника чогось такого в літературі, що називається або просто хуліганством, або кон’юнктурним епатажем. Аж ніяк не мистецтвом. (У Росії є свого роду відповідник «Едічка» Лімонов.)

У зв’язку із цим, видається, все більше назріває у сучасному літпроцесі дискусія таки про те, що є свободою і відповідальністю в літературі чи мистецтві, що є кон’юнктурщиною або манірним способом привернення уваги, і що громадянською позицією. Що криками із гущі натовпу на стадіоні, а що таки справді всім авторитетом творчості попереду колон.
Якщо вже аж так колеги у спілці письменників думають... і навіть якщо не всі (а тільки "Вано Крюгер").

Викликає підтримку сміливість, однак не хотілося б називати мистецтвом хамовитість і вульгарщину, які виховують в Україні читачів, яким Шевченко буде виглядати вже на «чистоплюя», що відбув у засланні «ні за що». Власне, «заслабо написав».
Нащо читати поему «Сон»?
Теперішні ліпше вміють...

Хоча... правду кажучи, що тим Грачовим, що нам... було б тут що обговорювати, якби не та «політика», у якій начисто мертве почуття гумору.

А от про літературу таки говорити треба. І місце в ній...