Статті, блоги > Редагування

Втрата логіки, або... Продукти харчування

А.Судин | 14.06.11 20:49:42

Колись давно, навчаючись на спеціальності, головним завданням якої було навчити мене бути редактором, вивчав у тому числі і таку дисципліну, як логіка. Зрештою, нині майбутні редактори її теж вчать (якщо вчаться добре).
Щоправда, не знаю, як нинішні молоді випускники-редактори, а я від того часу звик, що взаємозв’язки між словами у тексті мусять мати бодай якусь логічну пов’язаність. Це задля того, щоб зберігати між людьми взаєморозуміння. От образність (може бути і всупереч логіці) – це для збагачення значення, підкреслення об’ємності слів у їх взаємозв’язках, а логіка – щоб не плутатися у тій образності.
Без сумніву, ніхто з нас (можна сподіватися) не проти новизни у словотворенні, у живості і розвитку мови, але...

Наприклад, у мені борються два патріотичних бажання щодо мови – з одного боку максимально законсервувати і зберегти для точності, а з іншого – дати більше свободи для розвитку, щоб не треба було ні в кого позичати, мати своє. Навіть якщо обігруються чужі слова.
Словесна гра в мові – це добре. Навіть із канцеляризмами. Однак для певних груп «гравців» вона може викликати звикання – і викликає! І якраз тоді ж не раз втрачається і логіка. Тобто замість одразу зрозуміти, що ж той мовець говорить, починаєш ворушити губами, повторювати, перевіряти в собі...
Адже логіку шукаєш...
Отак у часи брєжнєвщини із сумом спостерігав за втратою логіки у словосполученні «згідно з...» Вірніше, навпаки. Тоді зі всіх екранів, приймачів, навіть зі сторінок газет линуло «згідно кого, чого». Згідно закону, згідно постанови. Не відповідно до закону, не згідно з законом, а якось так покручено... Хоча логіка кликала до іншого.
І залишилося. Може, не в газетах, але на екранах телевізорів – точно!
Звичайно, були і веселіші покручі, що теж залишилися й досі і теж наводять такий собі маленький тремор із намаганням зрозуміти до кінця: «неможливо переоцінити»...
Хоча, це ще куди не йшло: можливо переоцінити, неможливо...
Але є у нас і таке, що вже ніхто (НІХТО!) не хоче міняти, навіть зрозумівши втрату логіки.

Продукти харчування.
Харчові продукти (таке вживається набагато рідше).
Тупа калька з такого ж російського покруча «продуктьі питания»...
Логіка підказує, навіть без тлумачного словника, що продукт – це результат якогось виробництва, діяльності, а відтак... якщо я читаю словосполучення «продукт харчування», то що мені підказує логіка? Що це таке? Якщо продукт... чого?!!
Зрозуміло, що продукти сільськогосподарського виробництва – це довго, але ж... продукти харчування... над крамницею...
Та й узагалі написи над крамницями – «Продукти». Звичка харчі називати продуктами. Отого харчування?...

Якісні товари....
Шо воно за штука така? Якісні...
Та ж ясно! І чого ж то я хочу? Це означає «доброякісні». Доброї якості. Високої якості. «А неякісні», то низької якості... Як же ж інакше?
Але ж колись (та й у деяких галузях писання досі) слово «якісний» означало щось трошки іншого. Принаймні, коли я вчився в школі, то було «якісні показники», «кількісні показники»... тобто тепер мало б бути «якісний товар кількісний товар», «неякісний товар некількісний товар»...
І нащо я вчився на того редактора?
Якщо у товару бракує якості, то якої? Якостей у товару може бути багато – колір, твердість, запах, звуковідтворення чи ще чогось відтворення... Тобто якщо казати, бракує якості, то треба казати, якої.

Або ж вживання «Від і по..» «з і до»

З дня народження, чи від дня народження?
Від дня народження до дня смерті?
Від паркану і до заходу сонця?

«До мого приходу приготуйте борщ» і «Перед моїм приходом приготуйте борщ» – це ж різні значення.
А у нас кажуть до нашої ери і все зрозуміло, до Різдва Христового.
До Різдва готують кутю, чи перед Різдвом?
Якось так було завжди, що «з» це зсередини, або з кимось чимось, або з чогось. З дерева, з двору, з руки, з кишені, з другом, з Новим роком...
Але від дати...
Або «Від чогось до чогось...»
Від і по...
а не з і до...
Хоча вже дааааавненько всі звикли казати «з середини століття», як ніби то «Із глибин минулого» замість від середини століття.
До першої закінчу роботу, перед першою закінчу роботу,
Працюватиму по першу, чи до першої...
Ну, самі скажіть: перед днем народження і до дня народження – це ж різні речі? Перед Новим роком і до Нового року?

Мужня жінка.
Вже всі й забули, що колись могли так сказати про жінку, яка має мужа. Але нехай вже з тим. Просто коли кажуть мужня, мужній, то мають на увазі чоловічі риси. Про хлопа кажуть, що він мужній, бо він муж... а про жінку?
Між іншим, слово заміжня – то вже теж ознака українізації. Бо ж то було за мужа, а не за міжа...

Підошва ніг.
Одразу ясно про що? І ж говорять так на кожному кроці! Саме так! З телеекрана! Зі стопроцентною певністю, що правильно!
І начебто очевидно зі слова, що «воно» підшивається. Чи підшивалося. Аби захищати ступні.
Але... от ходимо босими підошвами по асфальту...

Зрештою...
Безкоштовний, коштовний...
Порівняйте два слова і логіка зникне!
На відміну від «платний» і «безплатний».
Якщо я за щось плачу, то послуга є платною. Інша послуга є неплатною, або безплатною... Якось так по-польськи чомусь може бути «безплатна послуга», а по-українськи не може. Вона може бути «без коштовною», або ж коштовною... і та велика коштовність – дві гривні за проїзд у маршрутці.
Не буду навіть згадувати в цьому стосунку вислів «недорогі ціни». Бо то вже навіть якось і незручно. Ніби хто їх купує.

Ще одна якась нелогічна українізація – курити. Тепер чоловік в Україні до всіх інших поганих звичок має щось палити. Піроман. Коли я був малий, то моя тітка, яку дуже важко було б запідозрити в чомусь дуже проросійському, бо походила вона з села, що тепер залишилося на території Польщі, оповідала мені «байку, як дід курив файку... на довгім цибуху і спалив собі вухо».. Ну цибух можемо лишити в спокої, бо то вже давнє минуле, але ж таки курив. А не палив. Бо курява куриться, і дим куриться, але не палиться. Той, хто палить, є палієм... Дуже вже його пожежники і правоохоронці не люблять.

Ставте свої запитання... Так і хочеться спитати? Куди? В куток? Під стіл? До стіни? Чому не можна просто запитатися? Ще навіть якось можна перетерпіти «запитуйте в аптеках» (що по-роосійськи значить «запрашивайте»), але якось так ставити, замість питатися, дуже дивно.

Необхідний... Потрібний... Обійтися, обійти. Обходитися... Не обходити. Обхідний.

Зрадити мене, чи зрадити мені?
Критика когось, чи критика на когось?

Або ж кажемо на фільм "перша, друга серія"... хоча мова не про серію, а про один фільм із серії фільмів.
Ми що... якісь "недотьопи", щоб так казати?

У регіоні погана екологія!
Екологія -- це наука. То саме вона погана у регіоні?
Прихована реклама чи непряма реклама?
Чорний піар... До речі, що за штука той чорний піар? Засобами очорнення конкурента, чи засобами просування публікацій з допомогою «чорної готівки»?

Хоча кожен мені скаже – так який біс? Хай буде так і так.. Всі ж розуміють!

Еге ж...
А наша ряба в рекламі? «Наша ряба...» Таке враження, що, як із продуктами харчування, ніхто не помічає.
«І була у них курочка ряба» То вона біла, чи ряба? І чому тоді на рекламних малюнках вона всюди біла?»
Щоправда, останніми часами малюнок поміняли. Курочки вже не видно. Хоча білий символ рябого таки є...
От вам і втрата логіки. На екрані біла, а ми кажемо ряба.

Не вір очам своїм.

Чого я хочу?
Повернення логіки.
І то ж я назвав тільки частинку прикладів. Ви, напевно, можете і більше.

Кожен день нам приносить нове і нове...

Хоча ні, таки не втримаюся від ще одного.

Там повнісінька втрата логіки, від якої, може, і походить вся решта.
«За двома зайцями» -- хвільма, яку так люблять час від часу крутити наші деякі канали. Чому вона знята російською мовою?! Навіть на українській сторінці «Вікіпедії» рекламується саме цей фільм.
Вловлюєте логіку? Адже у Старицького ніхто російською не говорив. Тільки отакі як Голохвастов та й Проня Прокопівна...
Цікава втрата логіки?
І зовсім неправильно хотіти її повернути?
Відповісти на статтю