Виставка творів Людмили Бруєвич «Мальва й Виноград»

Новини

Виставка творів Людмили Бруєвич «Мальва й Виноград»

Видавництво "Дух і Літера" | 13.05.17 19:19:31

Міністерство Культури України, Національний музей Тараса Шевченка, Видавництво «Дух і Літера» запрошують відвідати виставку творів Людмили Бруєвич «Мальва й Виноград».

Виставка триватиме з 16 травня по 4 червня за адресою бульвар Тараса Шевченка, 12.
Урочисте відкриття виставки відбудеться 16 травня 2017року о 18 годині.


«Мальва й Виноград» – це своєрідна закоріненість у себе, метаморфоза світобудови, розповідь про координати і місце людини, про досконалість природи. Це поклоніння, оспівування і возвеличення Творця через образ рослини. Дерево Життя височіє віссю офорту, довкола якої вирують у кільцеподібному русі калейдоскопічні сегменти, що свідчать про невичерпність Всесвіту.
Мальва – квітка для Матері, Виноград – символ віри Христової й повноти життя. Знаходячись у пошуках нових сенсів, і щоб не поглинула безодня марнотного смутку, я зобразила ці життєствердні рослини, символи невпинного, впертого проростання з маленького зернятка, дбайливо посадженого чиїмись руками. Вони – своєрідні провідники, що приймають Вість згори і розповідають про повторюваність і циклічність всього сущого. Вертикаль квітки – символ жертовного руху вгору.
У невеликих фрагментах-нішах обабіч рослин існують безліч створінь та образів: примарних і реальних, міфологічних і звичайних. Ці ніші населені символами мовчання і мовчазними свідками різноманітних подій.
Блукаючи лабіринтами зображень можна натрапити на архаїчно неквапливих русалок, які мріють про кохання і бачать сни про гармонію, та медитативно мудрих котів, зосереджених на здобичі. Тут закарбовані образи любові, ніжності, тепла від простих речей. Дивним чином деякі зображення у фрагментах справдилися в реальному житті, хоча були створені задовго до невеселих подій сьогодення. Наприклад, десь українська жіночка зустріла ведмедя, що заблукав, і разом з улюбленими цуциками відчайдушно боронить свою оселю; десь «маленький Наполеон» вигадує свої імперські плани, намагаючись підкорити собі хід історії, і все ж він не в змозі зіпсувати оптимістичне враження від буйно розквітлого хаосу життєствердного проростання Дерева, що дарує надію на вічне цвітіння.
Через досконалу будову квітки приходить усвідомлення безмежності Всесвіту, центром якого є Дерево Життя, штучно висаджене і дбайливо виплекане в маленькому вазоні.

Людмила БРУЄВИЧ

http://ofort.in.ua



Кажуть, улюбленим словом Людмили Бруєвич є похідне від магічного поєднання літер, яким означують наші найпотаємніші мрії та прагнення. Це – раювання. Воно несе в собі безліч смислів, але головний – це задоволеність рівновагою між внутрішнім та оточуючим світом. Вона (рівновага) була на початку – поки цікавість не взяла гору над забороною – до неї прагнуть у кінці. Ще кажуть, що роботи Бруєвич подобаються всім: фахівцям – з причин віртуозності техніки, інтелектуалам імпонує багатство поля естетично-філософських інтерпретацій, невтаємничені ж глядачі оперують слабо аргументованою побутовою категорією – «бо гарно». І все це незбагненним чином поєднується, утворюючи ту загадкову привабливість, що нею в досконалості володіють роботи Людмили Бруєвич.

Ігор ОСТРОВСЬКИЙ
Відповісти на статтю