Український книжковий бізнес звернувся до Верховної Ради з приводу недосконалих механізмів контролю над ввезенням книг з Росії

Новини

Український книжковий бізнес звернувся до Верховної Ради з приводу недосконалих механізмів контролю над ввезенням книг з Росії

PR-менеджер Yakaboo.ua Герасімова Анастасія | 07.11.16 11:19:11

1 листопада в прес-центрі «Інтерфакс-Україна» представники українського книжкового бізнесу – видавці, книгорозповсюджувачі, імпортери – звернулися з відкритим листом до голови Верховної Ради України Андрія Парубія та голів профільних комітетів Верховної Ради з вимогою долучити професійну спільноту до доопрацювання Проекту Закону «Про внесення змін до деяких законів України щодо обмеження доступу на український ринок іноземної друкованої продукції антиукраїнського змісту», який 20 жовтня був ухвалений народними депутатами у першому читанні.
Учасники прес-конференції, серед яких були Дана Павличко, директор видавництва «Основи», Антон Мартинов, директор видавництва «Наш Формат», Олександр Афонін, голова Асоціації книговидавців та книгорозповсюджувачів України, Іван Богдан, генеральний директор інтернет-книгарні Yakaboo.ua, зауважили, що вони підтримують наміри влади та ідеологічний бік законопроекту, але виступають проти тих непродуманих механізмів, які вказують на непрофесійність розробників документу і, відповідно, на його популістський характер. Наприклад, у законопроекті йдеться про те, що для отримання дозволу на ввезення книги, імпортер повинен надати один екземпляр кожного найменування з партії на розгляд експертній комісії, яка протягом 10 днів зобов’язується видати рішення. Також кожна книга з партії повинна супроводжуватися рецензією «експерта». В Україну щороку легально імпортується близько 120-150 000 найменувань книжкової продукції, виникає низка логічних запитань: хто покриє збитки імпортерів, які з’являться після передачі в комісію примірників (середня вартість книги складає 4$), хто входитиме у склад експертної комісії і з яких джерел буде фінансуватися її робота, як фізично можна прочитати і засвоїти близько 500 книг на день, у середньому, за 10 днів, виділених на це процедурою закону? Хто, на думку українських законотворців, є «експертом», який може чи не може писати рецензії до книг, що ввозяться? Крім того, з тієї миті, коли Закон набуде чинності, вся книжкова продукція, що вже ввезена на територію України, опиниться поза законом, що призведе до падіння легальної роздрібної торгівлі.

«Я вважаю, що рішення, які впливають на інтелектуальне майбутнє нації, не треба приймати методом політичного лому. Владі необхідно працювати над розвитком вітчизняної книговидавничої галузі, думати над її інвестуванням, реформою бібліотечної сфери, займатися питанням підтримки читання… Ми наполягаємо на тому, що на друге читання цей Проект не може бути поданий доти, доки з ним не попрацюють експерти ринку і не нададуть йому того характеру, який буде достатньо логічним і ефективним», − зазначив Олександр Афонін.

Під час прес-конференції були озвучені можливі ризики, які постануть перед галуззю, якщо законотворці не дослухаються до думки учасників ринку. Серед них: тотальна тінізація українського ринку книг; втрата податків; несприятливі умови для розвитку українських видавництв, адже вони не зможуть конкуруватимуть із низькоякісною контрафактною продукцією, дешевшою в кілька разів; унеможливлення роботи книготорговельних компаній; скорочення кількості читачів в Україні, корупційні зловживання тощо.

«Над цим законопроектом мали б працювати експерти ринку, його безпосередні учасники. Те, що цього не відбулося, бентежить. У світі, де інформація розповсюджується дуже швидко і будь-що можна скачати з інтернету, держава абсолютно не займається піратством, або вдає, що займається. З професіоналами з галузі ніхто нічого не оговорює, але приймають рішення, які можуть призвести до страшних наслідків. Звісно, що існує проблема книжок, які постачаються з країни-агресора, звісно, що є проблема, коли український видавець не може потрапити на полиці книгарень за межами Києва чи Львова. Замість того, щоб дивитися на ситуацію комплексно, ми говоримо про напівміри, або механізми, які невідомо як будуть втілюватися в контексті ліцензування книг з Росії. За моїми спостереженнями український ринок здатен замістити приблизно 30% імпортованої продукції. Відповідно, за нинішнім розвитком ситуації, щорічно ми будемо додавати 3-7% імпортозаміщення, щоб вийти на всі 100% нам знадобиться приблизно 10 років. Громадське суспільство свою позицію висловило − російські книжки стали продаватися набагато гірше, тепер цю позицію треба підкріпити з боку держави, і не лише заборонами, а й створенням умов для розвитку українського книговидання», – сказав Антон Мартинов, директор видавництва «Наш Формат».

«Ми готові надати будь-яку допомогу законотворцям, ми відкриті до співпраці. Вкотре зазначимо, що підтримуємо наміри влади, адже, перебуваючи у стані збройного конфлікту та інформаційної війни, наша країна повинна захищатися. Але чомусь ніхто не каже про те, що книги відверто антиукраїнського характеру друкуються саме на території України. Ось цим питанням варто займатися. Ми хочемо, щоб влада і широка громадськість зрозуміла, що легальний бізнес піклується про свою репутацію і не ризикуватиме нею заради одного сумнівного найменування», − підсумував Іван Богдан, генеральний директор інтернет-книгарні Yakaboo.ua.

Наразі лист з підписами представників професійної книговидавничої та книгорозповсюджувальної галузі готується до відправлення. Учасники прес-конференції, спільно з компаніями-імпортерами та ретейлерами, які заявили про свою готовність допомагати чиновникам у доопрацюванні законопроекту, формулюють пропозиції для його вдосконалення, сподіваючись, що їхнє звернення буде почуто.
Відповісти на статтю